Гідросфера — Вікіпедія

Гідросфера
Досліджується в фізична географія
CMNS: Гідросфера у Вікісховищі
Кругообіг води у гідросфері.

Гідросфера — водяна оболонка Землі, до складу якої входять океани, моря та континентальні водні маси, різні снігові покриви і льодовики.

Океани, моря, озера, річки, підземні води та льодовики вкривають майже 70% земної поверхні. Водні ресурси планети в рідкому, газоподібному і твердому станах становлять 1,6 млрд км³. Гідросфера є досить рухливим елементом географічної оболонки.

Частини гідросфери Об'єм води, тис. км3 % від загального об'єму
Світовий океан 1370323 93,96
Підземні води 60000 4,12
Зокрема зони активного водообміну 4000 0,27
Льодовики 24000 1,65
Озера 2801 0,019
Ґрунтова волога 852 0,006
Пари атмосфери 14 0,001
Річкові води 1,2 0,0001
Всього 1454193 100

1 — в тому числі 11 тис. км3 води у водосховищах.
2 — в тому числі близько 2 тис. км3 зрошувальних вод.

Світовий океан (проєкція Ван дер Ґрінтена)

Гідросфера — це водяна система, в якій постійно протікають фізичні, хімічні та біологічні процеси. Всі природні води Землі перебувають у безперервному кругообігу. Фізичною основою такого кругообігу є сонячна радіація, яка забезпечує нагрівання води і суші, випаровування, виникнення горизонтальних градієнтів атмосферного тиску, перенос повітряних мас в атмосфері та водних мас в океанах, конденсацію вологи в атмосфері та її випадання у вигляді дощу та снігу, стікання води до річкових русел та до океану (великий кругообіг води). Такий кругообіг включає океанічну та материкову складові. Океанічна складова — це повторюваний процес випаровування з поверхні океану, перенесення пари в атмосферу, її конденсація та випадіння на поверхню океану. Материкова складова — це повторюваний процес випаровування з поверхні суші, перенесення пари в атмосферу, її конденсація та випадіння на поверхню материків.

Гідросфера утворює переривчасту водну оболонку. Середня глибина океану становить 3,8 км, максимальна (Маріанська западина Тихого океану) — 11 022 м. Близько 97% маси гідросфери становлять солоні океанічні води, 2,2% — води льодовиків, інша частина припадає на підземні, озерні і річкові прісні води. Область біосфери в гідросфері представлена у всій її товщі, однак найбільша густота живої речовини припадає на поверхневі верстви, що прогріваються і освітлені променями сонця, а також прибережні зони.

У загальному вигляді прийнято ділення гідросфери на Світовий океан, поверхневі води і підземні води. Велика частина води зосереджена в океані, значно менше — в континентальній річкової мережі і підземних водах. Також великі запаси води є в атмосфері, у вигляді хмар і водяної пари. Понад 96% обсягу гідросфери становлять моря й океани, близько 2% — підземні води, близько 2% — льодовики і сніг, близько 0,02% — поверхневі води суші. Частина води, що знаходиться в твердому стані у вигляді льодовиків, снігового покриву та у вічній мерзлоті, являє собою кріосферу.

Поверхневі води, займаючи порівняно малу частку в загальній масі гідросфери, все ж відіграють найважливішу роль в житті наземної біосфери, будучи основним джерелом водопостачання, зокрема питного, зрошення і обводнення. Понад те, ця частина гідросфери знаходиться у постійній взаємодії з атмосферою і земною корою.

Взаємодія цих вод і взаємні переходи з одних видів вод в інші становлять складний кругообіг води на земній кулі. У гідросфері вперше зародилося життя на Землі. Лише на початку палеозойської ери почалося поступове переселення тварин і рослинних організмів на сушу.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]