Ґільґамеш (цар) — Вікіпедія

Гільгамеш
Рельєф з палацу ассирійського царя Саргона II в Дуршаррукіні. Зображення Гільгамеша з левом. VII ст. до н.е.
Псевдо Гільгамеш, цар героїв
Народився невідомо
Урук
Помер невідомо
Урук
Діяльність Цар Урука
Роки активності 28 століття до н. е.[1]27 століття до н. е.[1]
Батько Лугальбанда
Мати Нінсун
Родичі Утулькалама (онук)
Діти Урнунгаль

Гільгаме́ш[2][3], або Ґільґаме́ш[4][5][6], — шумерський цар, який за літописом правив приблизно у проміжку між 3000 та 2500 роками до н. е., десь за 400 років до того як була написана про нього поема (Див. Епос про Гільгамеша). Дослідження фактів про царів міста Кіш, — Агга й Ен-Мебарагесі доводять факт існування Гільгамеша.

12 глиняних таблиць містять епос про Гільгамеша, що майже подібна до поеми про Атрахасіса.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Гільгамеш був правителем, чиї діяння завоювали йому таку широку славу, що він став основним героєм шумерської міфології і легенд, перевірених фактів з його біографії досить мало.

Батько Гільгамеша був Еномі Кулаба.

На початку свого правління Гільгамеш був підпорядкований лугалю Кіша Аззі.

Ага через послів зажадав, щоб Урук взяв участь в іригаційних роботах, які велися в Кіші. Рада старійшин Урука пропонувала Гільгамешу підкоритися і виконати вимогу Аги, але Гільгамеш, якого підтримали народні збори, відмовився підкоритися. Народні збори проголосили Ена Гільгамеша військовим вождем — лугалем. Ага прибув з військом на човнах, спустившись вниз за течією Євфрату, але розпочата ним облога Урука закінчилася поразкою кішців.

У 2675 до н. е. Гільгамеш домігся незалежності міста Урук. Гегемонія над Нижньою Месопотамією перейшла до Гільгамеша.

Згодом Гільгамеш об'єднав під своєю владою такі міста як Адаб, Ніппур, Лагаш, Умма та ін. Гільгамеш згадується як ініціатор будівництва Ніппурського святилища Туммаль. В Лагаші Гільгамеш побудував браму, що носить його ім'я.

Гільгамеш став героєм цілої низки шумерських епічних пісень (див. Епос про Гільгамеша). В епосах одним з найважливіших досягнень Гільгамеша згадується будівництво міського муру Урука (довжина сягала 9 км, а товщина — понад 5 м) та похід в Ліван за кедровим лісом. Чи справді був такий похід невідомо. Історики припускають, що насправді в хроніках згадується похід не в Ліван, а в Елам.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Czech National Authority Database
  2. Ковалів, Ю. (2007). Літературознавча енциклопедія у двох томах. Видавничий центр «Академія».
  3. Іванченко, Михайло (2000). Таємниця нашої прадавнини: науково-популярна розповідь. Видавництво «Молодь».
  4. Ґільґамеш [Архівовано 14 січня 2022 у Wayback Machine.] // Універсальний словник-енциклопедія / гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. — 3-тє вид., перероб., доп. — К. : Всеувито. Новий друк. — 2003. — 1414 с.
  5. Лозко Галина. Етнологія України: Філософсько-теоретичний та етнорелігієзнавчий аспект. Навчальний посібник / К.: АртЕК, 2001.- 304 c.
  6. Віттлін Юзеф [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.

Література[ред. | ред. код]

  • Кантата Ґільґамеш (укр.) (ерз.)
  • Damrosch, David (2007). The Buried Book: The Loss and Rediscovery of the Great Epic of Gilgamesh. Henry Holt and Co. ISBN 0-805-08029-5.
  • George, Andrew [1999], The Epic of Gilgamesh: the Babylonian Epic Poem and Other Texts in Akkadian and Sumerian, Harmondsworth: Allen Lane The Penguin Press, 1999 (published in Penguin Classics 2000, reprinted with minor revisions, 2003. ISBN 0-14-044919-1
  • George, Andrew, The Babylonian Gilgamesh Epic — Introduction, Critical Edition and Cuneiform Texts, Oxford: Oxford University Press, 2 volumes, 2003.
  • Gmirkin, Russell E, Berossus and Genesis, Manetho and Exodus, New York, T & T Clark International, 2006.
  • Foster, Benjamin R., trans. & edit. (2001). The Epic of Gilgamesh. New York: W.W. Norton & Company. ISBN 0-393-97516-9.
  • Hammond, D. & Jablow, A. [1987], «Gilgamesh and the Sundance Kid: the Myth of Male Friendship», in Brod, H. (ed.), The Making of Masculinities: The New Men's Studies, Boston, 1987, pp. 241-258.
  • Kovacs, Maureen Gallery, transl. with intro. (1985,1989). The Epic of Gilgamesh. Stanford University Press: Stanford, California. ISBN 0-8047-1711-7. Glossary, Appendices, Appendix (Chapter XII=Tablet XII). A line-by-line translation (Chapters I—XI).
  • Jackson, Danny (1997). The Epic of Gilgamesh. Wauconda, IL: Bolchazy-Carducci Publishers. ISBN 0-86516-352-9.
  • Mitchell, Stephen (2004). Gilgamesh: A New English Version. New York: Free Press. ISBN 0-7432-6164-X.
  • Oberhuber, K., ed. (1977). Das Gilgamesch-Epos. Darmstadt: Wege der Forschung.
  • Parpola, Simo, with Mikko Luuko, and Kalle Fabritius (1997). The Standard Babylonian, Epic of Gilgamesh. The Neo-Assyrian Text Corpus Project. ISBN 951-45-7760-4 (Volume 1). {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
  • Pettinato, Giovanni (1992). La saga di Gilgamesh. Milan, Italy: Rusconi Libri. ISBN 9788818880281.
  • Крамер Самюэль. Шумеры. Первая цивилизация на Земле / Пер. с англ. А. В. Милосердовой. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2002. — 384 с. — (Загадки древних цивилизаций). — 7 000 экз. — ISBN 5-9524-0160-0.
  • Бертман Стивен. Месопотамия: Энциклопедический справочник / Пер. с англ. А. А. Помогайбо; коммент. В. И. Гуляев. — М.: Вече, 2007. — 414 с. — (Библиотека мировой истории). — ISBN 5-9533191-6-4.
  • Белицкий Мариан. Шумеры. Забытый мир / Пер. с польского. — М.: Вече, 2000. — 432 с. — (Тайны древних цивилизаций). — 10 000 экз. — ISBN 5-7838-0774-5.

Посилання[ред. | ред. код]