Гіпотеза — Вікіпедія

Гіпо́теза (або засновок) — це припущення, яке перевіряють експериментально з можливих розв'язань проблеми^[1].

З погляду логіки, гіпотеза — прийом пізнавальної діяльності людини, форма мислення, що є здогадом, тобто, положенням, яке тимчасово вважається можливо істинним, поки не встановлена істина^[2].

У практичній площині гіпотеза може визначатися як форма розвитку знань, що являє собою обґрунтоване припущення, висунуте з метою з'ясування властивостей і причин досліджуваних явищ. Як правило, гіпотеза висловлюється на основі ряду спостережень (прикладів), котрі підтверджують її, і тому виглядає правдоподібно.

Особливості та значення гіпотези[ред. | ред. код]

Особливістю гіпотези є те, що вона є ймовірним припущенням, достовірність якого не перевірена і не доведена (тобто, це проблематичне, імовірне знання)^[3].

Значення гіпотези визначається тим, наскільки вона допомагає вирішувати теоретичні та практичні проблеми. У проблемній ситуації висувається кілька логічно несумісних гіпотез, кожна з яких повинна відповідати наявним знанням і дозволяти висновки, перевірювані фактами в емпіричних теоріях, теоретичними побудовами в абстрактних теоріях.

Спростування гіпотези (часто за допомогою контрприкладу) переводить її до розряду помилкових тверджень. Доведення (доказування) гіпотези (за допомогою експерименту чи серії експериментів, умовиводу з дотриманням правил формальної логіки) робить її установленим фактом, теоремою, теорією. Не доведена і не спростована гіпотеза називається відкритою проблемою. Незаперечні припущення (наприклад, аксіоми) гіпотезами не є.

Нефальсифікована гіпотеза[ред. | ред. код]

Нефальсифіковані гіпотези (англ. unfalsifiable hypotheses) — припущення, основний зміст яких неможливо спростувати — або через технічні обмеження, або через суб'єктивність. Наприклад, «Шоколад завжди кращий за ваніль» (суб'єктивне). Або «У галактиці Андромеди є живі істоти» (поза технічними можливостями). Інший термін для неспростовуваних гіпотез — «спекуляція».

Випадки, коли застосовується гіпотеза[ред. | ред. код]

Гіпотеза застосовується в таких випадках:

1. Коли відомих фактів недостатньо для пояснення причинної залежності явища, але є необхідність в тому, щоб його пояснити;
2. Коли факти складні і гіпотеза може принести користь, як узагальнення знань у даний час, як перший крок до їх роз'яснення;
3. Коли причини, що спричинили чи спричиняють факти, недоступні для досліду, тим часом як їх дія чи наслідки можуть бути предметом вивчення.

Формування гіпотез[ред. | ред. код]

Гіпотези в своєму розвитку проходять три стадії:

1. Накопичення матеріалу, висунення гіпотези;
2. Формування основної гіпотези та її обґрунтування;
3. Перевірка отриманих результатів на практиці.

Наукова гіпотеза та гіпотеза в широкому сенсі слова[ред. | ред. код]

Розрізняють гіпотези в широкому сенсі слова та наукові гіпотези.

Гіпотеза вважається науковою, якщо вона, відповідно до наукового методу, пояснює факти, що охоплюються цією гіпотезою; не є логічно суперечливою; принципово спростовується, тобто потенційно може бути перевірена критичним експериментом; не суперечить раніше встановленим законам і, швидше за все, додається до ширшого кола явищ.

Наукова гіпотеза дозволяє об'єднати певну сукупність інформації, що є науковим знанням, в систему знань і утворює теорію у разі, якщо така гіпотеза здобуде підтвердження. Виходячи за межі кола вивчених фактів, наукова гіпотеза пояснює їх і передбачає нові факти.

У природничих науках гіпотеза висувається для пояснення будь-якого явища і потребує перевірки на досліді та теоретичного обґрунтування, для того щоб стати достовірною науковою теорією.

Гіпотеза в широкому сенсі слова є здогадом про що завгодно, як правило, узагальнюючим підсумком спостережень, коротким описом зв'язку між певними явищами.

Вимоги, що висуваються до наукової гіпотези[ред. | ред. код]

До наукової гіпотези можуть висуватися такі вимоги^[4]:

1. Принципова перевірюваність (спростовуваність) пропонованої гіпотези;
2. Максимальна загальність гіпотези, тобто, гіпотеза має пояснювати не тільки ті явища, для пояснення яких вона створюється, але й максимально широкий у межах можливого клас явищ, в тому числі й ті явища, які, на перший погляд, безпосередньо не пов'язані із первинними;
3. Прогностичний потенціал;
4. Принципова (логічна) простота;
5. Спадковий зв'язок гіпотези, що висувається, із попереднім знанням.

Види гіпотез за предметом гіпотези[ред. | ред. код]

Гіпотези можуть стосуватися:

• фактів — у судовому слідстві, в дослідженні історика, тощо;
• безпосередньо не спостережуваної внутрішньої основи явищ (пояснювальні гіпотези в природничих науках);
• властивостей абстрактних об'єктів — у математиці та логіці.

Відомі гіпотези[ред. | ред. код]

Перевірка деяких математичних гіпотез розтяглася у часі на століття. Велика теорема Ферма, сформульована приблизно у 1637 р., залишалася гіпотезою більш ніж 300 років, перш ніж була доведена у 1995 р. Гіпотеза Ейлера, сформульована у 1769 р., була спростована шляхом наведення контрприкладу напередодні 200-річчя її публікації у 1966 р.

Чимало наукових гіпотез, поширених у давнину, пізніше були спростовані (наприклад, геоцентризм, нептунізм). Інші знайшли підтвердження і лягли в основу сучасної науки (атомістика, генетика).

Чимало гіпотез присвячено проблемі походження життя на Землі. Окрім теорії еволюції, яка підтверджується великим масивом наукових даних, частково підтвердженою науковими даними вважається і гіпотеза панспермії. Іноді креаціонізм відносять до числа гіпотез про походження життя, хоча ідеї креаціонізму засновані на вірі і, як такі, що не допускають можливості їх неправильності, з точки зору чистоти термінології не можуть бути віднесені до розряду гіпотез^[5].

Деякі гіпотези беруться на озброєння діячами псевдонауки. Наприклад, уфологія користується позаземною гіпотезою походження НЛО.

Див. також[ред. | ред. код]

• Нульова гіпотеза
• Перевірка статистичних гіпотез
• Гіпотетично-дедуктивний метод
• Проблеми тисячоліття
• Відкриті математичні питання
• Нерозв'язані проблеми фізики
• Нерозв'язані проблеми лінгвістики

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Гіпотеза // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

Посилання[ред. | ред. код]

• Гіпотеза [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
• ГІПО́ТЕЗА [Архівовано 21 квітня 2016 у Wayback Machine.] //ЕСУ
• Гіпотеза [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 249. — 1000 екз.
• Гіпотеза // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 229.
• What is Science? [Архівовано 29 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Університет Меріленду (Коледж-Парк)