Гіпотермія — Вікіпедія

Гіпотермія
Спеціальність невідкладна медична допомога[d]
Симптоми галюцинація
Причини Холодна погодаd
Метод діагностики невідомо
Ведення серцево-легенева реанімація і внутрішньовенне заміщення рідиниd
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 NF02
МКХ-10 T68
DiseasesDB 6542
eMedicine med/1144
MeSH D007035
CMNS: Hypothermia у Вікісховищі

Гіпотермі́я (грец. ὑπο — під-, грец. θέρμη — тепло; переохолодження[джерело?]) — патологічний стан організму, при якому температура тіла падає нижче необхідної для підтримки нормального обміну речовин і функцій організму.

Класифікація[ред. | ред. код]

Гіпотермію за клінічним перебігом поділяють на:

  • легку
  • середню
  • сильну[1]

або:

  • слабку
  • сильну[2]

Опис[ред. | ред. код]

У випадку переохолодження людини ця температура становить +35,0 °C (+95,0 °F) та нижче. У теплокровних тварин, у тому числі людини, температура тіла підтримується приблизно на постійному рівні завдяки біологічному гомеостазу. Але, під впливом холоду, внутрішні механізми організму можуть виявитися не в змозі поповнювати втрати тепла[джерело?].

Також у медицині існує поняття штучна гіпотермія. При гіпотермії швидкість обміну речовин в організмі знижується, що призводить до зменшення потреби в кисні. Ця обставина використовується в медичній практиці, коли застосовують штучну місцеву або загальну гіпотермію. До місцевої гіпотермії вдаються для лікування кровотеч, травм і запалень. Загальну гіпотермію організму застосовують при операціях на серці, при лікуванні черепно-мозкової травми, внутрішньочерепних крововиливах.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Наказ МОЗ України від 5 червня 2019 року № 1269 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги» ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА: ДОГОСПІТАЛЬНИЙ ЕТАП. НОВИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ «9.15. Гіпотермія / Вплив холодного середовища»
  2. ПІДРУЧНИК РЕЙНДЖЕРА // Учбова бригада рейнджерів, Піхотна школа Армії США, Форт Беннинг. — Джорджія, січень, 2000 р. SH 21-76. — С.191-192 (12-4 — 12-5)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]