Гірнича промисловість Чехії — Вікіпедія

Гірнича промисловість Чехії.

Чехія має традиційно розвинену гірничу промисловість . На 1-му місці — видобуток вугілля, на 2-му — нерудних будівельних матеріалів, на 3-му — індустріальної сировини (вапняки, каоліни, магнезити і скляні піски). Частка гірничої промисловості у ВВП становить 2,1% (на 1998-99 рр.). В ній зайнято 75 тис. чол. (у 1980-х роках — бл. 190 тис. чол.).

Динаміка видобутку основних видів мінеральної сировини та металургійного виробництва в Чехії, тис.т[ред. | ред. код]

Мінеральна сировина	1999	2000	2001
Залізні руди	23	21	20
Поліметалічні руди	62	58	63
Сталь	6 107	6 216	6 316
Залізо в болванках	4 427	4 621	4 677
Залізо (прокат)	5 185	5 319	5 755
Шлак	5 989	5 852	6 022
Заготовки	4 220	5 417	6 202
Труби	802	631	688
Кокс	2 458	2 084	2 195
Кам'яне вугілля	25 150	25 320	25 970
Буре вугілля	48 352	46 280	50 407
Вапняк	14 080	14 250	14 600
Каолін	3 048	3 220	3 800
Глина	1 070	1 120	1 350
Бентоніт	96	108	110
Польовий шпат	340	380	410
Скляний пісок	870	984	960
Декоративне каміння, тис. м³	190	240	280
Будівельний матеріал, тис. м³	26 200	24 900	25 200

Окремі галузі[ред. | ред. код]

Нафта та газ. Видобуток та споживання природного газу в Чехії в 1999 відповідно складали: 0,1 та 8,6 млрд м³. Більшу частину (86 % в 2000 р) газу Чехія імпортує з Росії, Норвегії і Німеччини. З травня 1997 р. країна отримує 3 млрд м³/рік норвезького газу (за контрактом з Statoil); постачання газу в Чехію здійснює і німецький Ruhrgas. Чехія має довгостроковий контракт з Росією на транзит до 30 млрд м³ природного газу щорічно. Прогноз споживання газу в Чехії на 2005 р. — 10,6 млрд куб.м.

Вугілля. Видобуток кам'яного вугілля (млн т): 1990 — 22; 1994 — 17,4; 1998 — 16; 1999 — 14; 2000 — 14,3; 2001 — 14,85 (Локер С., 2000, Лондон). У 2001 р. за видобутком кам. вугілля країна займала 16-е місце у світі. На 1999 р. діяло 2 вуглевидобувні компанії, 8 шахт з видобутку кам'яного вугілля.

Видобуток бурого вугілля у 1999 р. — 50,6 млн т. Працює 2 шахти та 11 розрізів.

Райони видобутку вугілля: Остравсько-Карвінський, Пльзеньський, Східно-Чеський і Росицький, Північно.-Чеський та інші басейни. Видобуток кам. вугілля здійснюється підземним способом, а бурого переважно відкритим. У північній Чехії хижацький видобуток бурого вугілля призвів до серйозних негативних екологічних наслідків. Видобуток вугілля тут тісно пов'язаний з виробництвом електроенергії, оскільки велика частина її в країні виходить шляхом використання вугілля на потужних ТЕС.

Уран. Видобуток уранових руд після вичерпання запасів родовища Яхимов перенесено в Західну Чехію, в область міста Пршибрам — Пршибрам (гірничорудний район), в Західну Моравію і головним чином в Чеський крейдовий басейн (родовищ Гамр-на-Езере), де корисні компоненти витягуються шляхом вилуговування.^[1]

Залізо. У Чехії розробляється скарнове родовище Меденєц, що дає близько 100 тис. т магнетиту.

Поліметали. Видобуток поліметалічних руд здійснюється на Кутна-Гора, розробляються також відвали родовища Пршибрам. У горах Есенікі розробляються родовища цинково-свинцевих руд Горні-Бенешов і Злато-Гори (з переважаючим видобутком мідних руд). Ґрейзенові родовища руд олова і вольфраму в Рудних горах (Красново, Циновец) розробляються в обмежених розмірах.

Видобуток нерудної сировини. Розробляються родовища кристалічного (у Південній Чехії) і аморфного (в Північній Моравії) графіту, а також флюориту на 4-х гірничодобувних підприємствах в Рудних горах. Каолін добувають в околицях м. Карлові-Вари та у Південній Моравії. Крім того, видобувають бентоніт в околицях м. Мост. Великі родовища відомі по периферії Північно-Чеського басейну. Видобуток скляних пісків ведеться в Чеському крейдовому басейні. Видобувають також формівні піски, вапняки, полевошпатову сировину, базальти для кам'яного лиття, кам'яну сіль, азбест, тальк, діатоміт, перліт, облицювальні і виробні камені. У Чеському Середньогір'ї добувають також піропоносну породу що містить чеські гранати; у Південній Чехії — молдавіти (тектити), що використовуються для ювелірних прикрас. Видобуток природних будівельниї матеріалів ведеться на всій території Чехії.

Видобуток нерудних матеріалів у Чехії в 1999 р (тис.т): бентоніт — 160, діатоміт — 37, графіт — 22, каолін — 879.

Геологічна і гірнича служба. Підготовка кадрів. Друк[ред. | ред. код]

У 1716 в Яхимові було засновано перше у світі гірничо-металургійне училище. Кафедра гірничо-геологічних наук в Карловому університеті в Празі була відкрита у 1763. У 1849 в Пршибрамі була заснована Гірнича академія, яка пізніше (в 1945) була переведена в Остраву. Геологія викладається на факультетах університетів в Празі, Брно. Наукові роботи в галузі гірничої справи проводяться рядом галузевих та академічних інститутів. Видаються спеціалізовані журнали: «Casopis pro mineralogii а geologii» (з 1956), «Geologicky pruzkum» (з 1957), «Uhli» (з 1958), «Rudy» (з 1952), «Stavivo» (з 1920) та ін.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Сучасний видобуток урану в Чехії. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 6 лютого 2016.

Джерела[ред. | ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.

[1] Сучасний видобуток урану в Чехії. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 6 лютого 2016.

[1]