Гіротрон — Вікіпедія

Гіротрон — клас високопотужних лінійно-променевих електровакуумних ламп, які генерують міліметрові електромагнітні хвилі за допомогою циклотронного резонансу електронів у сильному магнітному полі. Діапазон вихідних частот складає від близько 20 до 527 ГГц,^[1]^[2] що покриває довжини хвиль від мікрохвильового до межі терагерцового випромінення. Вихідна потужність як правило знаходиться в діапазоні від десятків кіловат до 1–2 мегават. Гіротрони можуть створюватися для імпульсної або неперервної роботи.

Принцип роботи[ред. | ред. код]

Гіротрон є різновидом мазера, що генерує високочастотне електромагнітне випромінення шляхом вимушеного циклотронного резонансу електронів, які переміщуються у сильному магнітному полі.^[3]^[4]

Швидкості електронів у гіротроні частково релятивістські (порівняні, але не близькі до швидкості світла).

Застосування[ред. | ред. код]

Гіротрони використовують для багатьох промислових і високотехнологічних застосуваннях. Наприклад, гіротрони використовують в наукових дослідженнях з ядерного синтезу для розігріву плазми а також у виробництві як засіб швидкого розігріву в при обробці скла, композитів і кераміки, а також для відпалу (сонячних елементів та напівпровідників). До військових застосувань відносяться системи активного ураження^[en].

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Richards, Mark A.; William A. Holm (2010). Power Sources and Amplifiers. Principles of Modern Radar: Basic Principles. SciTech Pub., 2010. с. 360. ISBN 978-1891121524. Архів оригіналу за 16 листопада 2016. Процитовано 23 лютого 2019.
↑ Blank, M.; Borchard, P.; Cauffman, S.; Felch, K.; Rosay, M.; Tometich, L. (1 червня 2013). Experimental demonstration of a 527 GHz gyrotron for dynamic nuclear polarization. с. 1. doi:10.1109/PLASMA.2013.6635226. ISBN 978-1-4673-5171-3. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 23 лютого 2019. {{cite book}}: Проігноровано |journal= (довідка)
↑ What is a Gyrotron?. Learn about DNP-NMR spectroscopy. Bridge 12 Technologies. Архів оригіналу за 2 березня 2017. Процитовано 9 липня 2014.
↑ Borie, E. (1990). Review of Gyrotron Theory (PDF). EPJ Web of Conferences. 149: 4—18. Bibcode:2017EPJWC.14904018N. doi:10.1051/epjconf/201714904018. Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014. Процитовано 9 липня 2014. {{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр: |9= (довідка)

Посилання[ред. | ред. код]

Gyrotron
Kupiszezwki, A. (1979). The Gyrotron: A High Frequency Microwave Amplifier (PDF). The Deep Space Network Progress Report. 42 (52): 8—12. Bibcode:1979dsn..nasa....8K. NASA Code 310-10-64-10. Архів оригіналу (pdf) за 26 лютого 2013. Процитовано 23 лютого 2019.

[Richards2010-1] Richards, Mark A.; William A. Holm (2010). Power Sources and Amplifiers. Principles of Modern Radar: Basic Principles. SciTech Pub., 2010. с. 360. ISBN 978-1891121524. Архів оригіналу за 16 листопада 2016. Процитовано 23 лютого 2019.

[2] Blank, M.; Borchard, P.; Cauffman, S.; Felch, K.; Rosay, M.; Tometich, L. (1 червня 2013). Experimental demonstration of a 527 GHz gyrotron for dynamic nuclear polarization. с. 1. doi:10.1109/PLASMA.2013.6635226. ISBN 978-1-4673-5171-3. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 23 лютого 2019. {{cite book}}: Проігноровано |journal= (довідка)

[bridge12-3] What is a Gyrotron?. Learn about DNP-NMR spectroscopy. Bridge 12 Technologies. Архів оригіналу за 2 березня 2017. Процитовано 9 липня 2014.

[Borie-4] Borie, E. (1990). Review of Gyrotron Theory (PDF). EPJ Web of Conferences. 149: 4—18. Bibcode:2017EPJWC.14904018N. doi:10.1051/epjconf/201714904018. Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014. Процитовано 9 липня 2014. {{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр: |9= (довідка)

[1]

[2]

[3]

[4]