Державні стандарти України — Вікіпедія

Запит «Держстандарт України» перенаправляє сюди; про центральний орган виконавчої влади України див. Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації.
Знак відповідності УкрСЕПРО

Державні стандарти України (ДСТУ) — стандарти, розроблені відповідно до чинного законодавства України, що встановлюють для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості, розроблені на основі консенсусу та затверджені уповноваженим органом. Стандарти ДСТУ існують з 1993 року.

Станом на жовтень 2014 фонд національних стандартів в Україні становить 27,5 тис. документів, 7489 з яких гармонізовані з міжнародними та європейськими. Протягом 2014 прийнято 175 національних нормативних документів, з яких 115 гармонізовані з міжнародними та європейськими, підготовлено до затвердження 350 проектів стандартів.[1]

Основні положення[ред. | ред. код]

Згідно із Законом України «Про стандартизацію» це Положення стосується національних стандартів, кодексів усталеної практики, класифікаторів, каталогів, а також міждержавних нормативних документів. Відповідно до Декрету КМУ «Про стандартизацію і сертифікацію» до державних стандартів України прирівнюються державні класифікатори техніко-економічної та соціальної інформації.

Державні стандарти України розробляються на організаційно-методичні та загальнотехнічні об'єкти, а саме:

  • організація проведення робіт зі стандартизації, науково-технічна термінологія, класифікація і кодування техніко-економічної та соціальної інформації, технічна документація, інформаційні технології, організація робіт з метрології, певні довідкові дані про властивості матеріалів і речовин;
  • вироби загальномашинобудівного застосування (вальниці, інструмент, деталі кріплення тощо);
  • складові елементи народногосподарських об'єктів державного значення (банківсько-фінансова система, транспорт, зв'язок, енергосистема, охорона навколишнього природного середовища, оборона тощо);
  • продукцію міжгалузевого призначення;
  • продукцію для населення та народного господарства;
  • методи випробувань.

Державні стандарти України містять обов'язкові та рекомендовані вимоги.

До обов'язкових належать:

  • вимоги, що забезпечують безпеку продукції для життя, здоров'я і майна громадян, її сумісність і взаємозамінність, охорону навколишнього природного середовища, і вимоги до методів випробувань цих показників;
  • вимоги техніки безпеки й гігієни праці з посиланням на відповідні санітарні норми та правила;
  • метрологічні норми, правила, вимоги та положення, що забезпечують певність і єдність вимірювань;
  • положення, що забезпечують технічну єдність під час розроблення, виготовлення, експлуатації (застосування) продукції;
  • поняття і терміни, що використовуються у сфері поводження з відходами, вимоги до класифікації відходів та їх паспортизації;
  • способи визначення складу відходів та їх небезпечності, методи контролю за станом об'єктів поводження з відходами, вимоги щодо безпечного для довкілля та здоров'я людини поводження з відходами, а також вимоги щодо відходів як вторинної сировини.

Обов'язкові вимоги державних стандартів підлягають безумовному виконанню органами державної виконавчої влади, всіма підприємствами, їх об'єднаннями, установами, організаціями та громадянами — суб'єктами підприємницької діяльності, на діяльність яких поширюється дія стандартів.

Рекомендовані вимоги державних стандартів України підлягають безумовному виконанню, якщо:

  • це передбачено чинними актами законодавства;
  • ці вимоги включено до договорів на розроблення, виготовлення та постачання продукції;
  • виробником (постачальником) продукції зроблено заяву про відповідність продукції цим стандартам.

Державні стандарти України затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання, а державні стандарти в галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів — спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з будівництва та архітектури.

Державні стандарти України підлягають державній реєстрації в центральному органі виконавчої влади з питань технічного регулювання і публікуються українською мовою.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Ігор Веремій взяв участь у обговоренні економічних переваг від запровадження міжнародних стандартів в Україні. Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 24 жовтня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Державні_стандарти_України&oldid=37776015