Давидов Євген Віталійович — Вікіпедія

Євген Давидов
Народився 27 травня 1967(1967-05-27) (56 років)
Челябінськ, СРСР
Зріст 183 см
Вага 83 кг
Позиція крайній нападник
Кидок правий
Проф. клуби «Трактор»
ЦСКА (Москва)
«Вінніпег Джетс»
«Флорида Пантерс»
«Оттава Сенаторс»
«Брюнес»
«Ак Барс»
«Кярпят»
«Крила Рад»
Нац. збірна СРСР СРСР
СНД СНД
Драфт НХЛ 235-й загальний, 1989
«Вінніпег Джетс»
Ігрова кар'єра 1984 — 2005
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Давидов.

Євген Віталійович Давидов (27 травня 1967, Челябінськ, СРСР) — радянський і російський хокеїст, нападник.. Олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту (1990).

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Хокеєм почав займатися в спортивному клубі при Челябінському цинковому заводі (тренер — Віктор Фомін). У п'ятому класі перейшов до ДЮСШа «Трактора» (тренер — Юрій Могильников). Під час виступів за юнацьку команду отримав важку травму, під сумнівом була подальша спортивна кар'єра. Але бажання повернутися у хокей, підтримка рідних та близьких і кваліфіковане лікування здолали хворобу. За основний склад «Трактора» відіграв два сезони, потім був московський ЦСКА. У складі «армійців» тричі здобував «золото» першості Радянського Союзу. Всього у вищій лізі провів 270 ігор (88+49).

Срібний медаліст юніорського чемпіонату Європи 1985 року (найкращий снайпер своєї команди). У складі молодіжної збірної — учасник двох світових першостей. 1986 року радянські хокеїсти здобули золоті нагороди. Відзначався у воротах команд Швеції, Швейцарії і Західної Німеччини. Наступного року головними претендентами на перемогу в турнірі були збірні Фінляндії і Канади. Канадці в останньому матчі грали проти команди Радянського Союзу. Наприкінці другого періоду рахунок був на користь північноамериканців (4:2). Тут виникла бійка, одним з ініцаторів якої був Тео Флері. Євген Давидов, першим з радянських гравців, залишив лаву запасних і кинувся на допомогу своїм партнерам, у підсумку — у бійці брали участь всі хокеїсти. Бійців втихомирила лише поліція. Обидві команди були дискваліфіковані міжнародною федерацією.

За національну збірну дебютував 30 квітня 1986 року. У Брно була здобута перемога у товариському матчі над командою Чехословаччини (3:2). Чемпіон світу 1990 року. П'ятий за результативністю гравець своєї команди (5 голів, 4 передачі). На турнірі його партнерами були: Ілля Бякін — Віктор Тюменєв, Сергій Макаров — Дмитро Христич, Андрій Хомутов — В'ячеслав Биков. Учасник двох міжнародних турнірів на призи московської газети «Известия», Кубка Японії, Кубка Ніссана і Ігор доброї волі. Всього за збірну СРСР провів 37 матчів (14 голів).

Олімпійський чемпіон 1992 року в складі Об'єднаної команди (інша назва — Співдружність Незалежних Держав). Відзначився голами проти команд Норвегії, Франції і США (у півфіналі). Грав у ланках з В'ячеславом Буцаєвим — Андрієм Коваленком або В'ячеславом Биковим — Андрієм Хомутовим. З врахуванням Кубка Ніссана і товариських матчів провів за команду СНД 13 матчів (6 голів).

1989 року був обраний на драфті НХЛ під 235-м номером командою «Вінніпег Джетс», а після Олімпіади поїхав до Північної Америки. В Національній хокейній лізі захищав кольори клубів «Вінніпег Джетс», «Флорида Пантерс», «Оттава Сенаторс». У регулярному чемпіонаті НХЛ — 155 матчів (40+39), у Кубку Стенлі — 11 (2+2). Найкращим у північноамериканській частині кар'єри став сезон 1992/1993 — за команду з Вінніпега закинув 28 шайб.

Один сезон відіграв у Інтернаціональній хокейній лізі («Сан-Дієго Гуллс» і «Чикаго Вулвс»), а по його завершенні — повернувся до Європи, виступав за команди «Ольтен» (Швейцарія), «Ам'єн» (Франція), «Брюнес» (Швеція), «Ак Барс» (Казань, Росія), «Цуг» (Швейцарія), «Кярпят» (Фінляндія), «Берлін Кепіталс» (Німеччина), «Крила Рад» (Москва, Росія), «Мілан Вайперз» (Італія), «Улофстемс» (Швеція), «Велком» (Москва) і «Титан» (Клин, Московська область, Росія).

Досягнення[ред. | ред. код]

  • Олімпійський чемпіон (1): 1992
  • Чемпіон світу (1): 1990
  • Віце-чемпіон Європи (1): 1990
  • Чемпіон СРСР (3): 1987, 1988, 1989
  • Другий призер чемпіонату СРСР (1): 1990
  • Володар Кубка СРСР (1): 1988
  • Володар Кубка Європи (3): 1988, 1989, 1990
  • Чемпіон миру серед молодіжних команд (1): 1986
  • Срібний призер чемпіонату Європи серед юніорів (1): 1985
  • Найкращий снайпер чемпіонату Швеції (1): 1997 (30 голів)

Статистика[ред. | ред. код]

Клубні виступи[ред. | ред. код]

Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
1984–85 «Трактор» СРСР 11 1 0 1 2 — — — — —
1985–86 «Трактор» СРСР 39 11 5 16 22 — — — — —
1986–87 ЦСКА (Москва) СРСР 32 11 2 13 8 — — — — —
1987–88 ЦСКА (Москва) СРСР 44 16 7 23 18 — — — — —
1988–89 ЦСКА (Москва) СРСР 35 9 7 16 4 — — — — —
1989–90 ЦСКА (Москва) СРСР 44 17 6 23 16 — — — — —
1990–91 ЦСКА (Москва) СРСР 44 10 10 20 26 — — — — —
1991–92 ЦСКА (Москва) СРСР 27 13 12 25 14 — — — — —
1991–92 «Вінніпег Джетс» НХЛ 12 4 3 7 8 7 2 2 4 2
1992–93 «Вінніпег Джетс» НХЛ 79 28 21 49 66 4 0 0 0 0
1993–94 «Флорида Пантерс» НХЛ 21 2 6 8 8 — — — — —
1993–94 «Оттава Сенаторс» НХЛ 40 5 7 12 38 — — — — —
1994–95 «Оттава Сенаторс» НХЛ 3 1 2 3 0 — — — — —
1994–95 «Сан-Дієго Гуллс» ІХЛ 11 2 1 3 14 — — — — —
1994–95 «Чикаго Вулвс» ІХЛ 18 10 12 22 26 3 1 0 1 0
1995–96 «Ольтен» Швейцарія-2 7 7 7 14 8 — — — — —
1995–96 «Ам'єн» Франція 3 3 0 3 4 13 15 9 24 54
1996–97 «Брюнес» Швеція 46 30 18 48 103 — — — — —
1997–98 «Брюнес» Швеція 40 17 16 33 32 3 1 0 1 0
1998–99 «Ак Барс» Росія 14 2 2 4 45 — — — — —
1998–99 «Цуг» Швейцарія 11 4 3 7 4 4 0 1 1 4
1999–2000 «Ольтен» Швейцарія-2 36 26 30 56 70 4 1 3 4 8
2000–01 «Ольтен» Швейцарія-2 40 32 47 79 18 4 3 4 7 12
2001–02 «Кярпят» Фінляндія 7 2 1 3 4 — — — — —
2001–02 «Берлін Кепіталс» Німеччина 34 5 9 14 14 3 1 0 1 0
2002–03 «Крила Рад» (Москва) Росія 5 0 0 0 4 — — — — —
2002–03 «Мілан Вайперз» Італія 2 1 1 2 0 — — — — —
2003–04 «Улофстемс» Швеція-3 12 3 3 6 6 — — — — —
2003–04 «Велком» (Москва) Росія-3 30 10 20 30 24 — — — — —
2004-05 «Титан» (Клин) Росія-3 32 7 18 25 37
Усього в СРСР 270 88 49 137 110 0 0 0 0 0
Усього в НХЛ 155 40 39 79 120 11 2 2 4 2
Усього в Швеції 86 47 34 81 110 3 1 0 1 0

Збірна[ред. | ред. код]

Рік Команда Турнір Місце   І Г П О ШХ
1986 СРСР МЧС 1 7 3 1 4 2
1987 СРСР МЧС — 6 3 0 3 4
1990 СРСР ЧС 1 9 5 4 9 6
1992 СНД ОІ 1 8 3 3 6 2
Молодіжна збірна 13 6 1 7 6
Національна збірна 17 8 7 15 8

Посилання[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Давидов_Євген_Віталійович&oldid=40195483