Давидян Гарнік Джавадович — Вікіпедія

Гарнік Давидян
Давидян Гарник Джавадович
вірм. Գառնիկ Դավիդյան
У 2014 році
У 2014 році
У 2014 році
Загальна інформація
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Народження11 січня 1961(1961-01-11) (63 роки)
Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Спорт
Країна СРСР і  Україна
Вид спортуфехтування
Дисциплінафехтування
КлубСРСР СРСР «Динамо» (Баку)
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Майстер спорту СРСР
Майстер спорту СРСР
Заслужений тренер України
Заслужений тренер України
Заслужений працівник фізичної культури і спорту України
Заслужений працівник фізичної культури і спорту України

Гарнік Джавадович Давидян (вірм. Գառնիկ Դավիդյան; нар. 11 січня 1961, Баку, Азербайджанська РСР, СРСР) — радянський та український спортсмен і тренер з фехтування; Майстер спорту СРСР (1977), Заслужений тренер України (2001).[1]

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 11 січня 1961 року у Баку. Пращури Давидяна — карабахські вірмени із села Шош.

Займався фехтуванням з 12-річного віку, став майстром спорту. У 1982 році закінчив Азербайджанський інститут фізкультури та спорту (нині Азербайджанська державна академія фізкультури та спорту) та пішов до армії. З 1984 по 1986 рік працював тренером ДЮСШ № 2 міста Баку. У 1986—1988 роках працював тренером у спортивному товаристві «Динамо» (Баку). У листопаді 1989 року переїхав до Києва.

До 1991 року працював в Україні в київській ДЮСШ № 16, потім — тренером-викладачем у Вищому республіканському училищі фізкультури та спорту (з 2001 року — старший тренер). Одночасно з 2000 року Гарнік Давидян був старшим тренером національної збірної команди України з фехтування, керував командами шаблістів і шаблісток (з 2015 — головний тренер[2]). Серед його вихованців[1] — Володимир Лукашенка[3], Владислав Третяк, Ольга Харлан[4].

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Катерина. У Гарніка Давидяна двоє дітей: син Ігор (шабліст, майстер спорту, чемпіон України серед юніорів) та донька Каріна (філолог).

Нагороди

[ред. | ред. код]

2003 року Гарніку Давидяну присвоєно звання «Заслужений діяч фізичної культури та спорту України», 2001 року — «Заслужений тренер України». Був нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ступеня (2012).[5] У 2016 році був удостоєний стипендії Президента України[6]. У 2024 році нагороджений Орденом «За заслуги» II ст. [7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б ДАВИДЯ́Н Гарнік Джавадович [Архівовано 17 листопада 2021 у Wayback Machine.] (укр.)
  2. Про внесення змін у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2015 р. № 538 [Архівовано 17 листопада 2021 у Wayback Machine.] (укр.)
  3. ЛУКАШЕ́НКО Володимир Володимирович [Архівовано 17 листопада 2021 у Wayback Machine.] (укр.)
  4. Подопечная Гарника Давидяна — Ольга Харлан принесла Украине вторую медаль Игр в Рио. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  5. Ольга Харлан и ее тренеры получили ордена «За заслуги» от Президента Януковича. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  6. Президент Украины наградил стипендиями одесских олимпийцев вместе с тренерами. Архів оригіналу за 30 вересня 2017. Процитовано 30 вересня 2017.
  7. Указ президента України № 516/2024 від 23 серпня 2024 року "Про відзначення державними нагородами України спортсменів – учасників літніх Олімпійських ігор та їх тренерів"

Посилання

[ред. | ред. код]