Данькевич Костянтин Федорович — Вікіпедія

Данькевич Костянтин Федорович
Основна інформація
Дата народження	11 (24) грудня 1905
Місце народження	Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Дата смерті	26 лютого 1984(1984-02-26)[1] (78 років)
Місце смерті	Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Роки активності	1929–1960
Громадянство	Російська імперія - УНР - СССР
Національність	українець
Професія	композитор, піаніст, педагог, ректор
Освіта	Одеський музично-драматичний інститут
Інструменти	піаніно
Жанр	опера, балет, ораторія, симфонія
Заклад	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Нагороди

Костянти́н Фе́дорович Даньке́вич (11 (24) грудня 1905, Одеса, Херсонська губернія — 26 лютого 1984(1984-02-26), Київ) — український композитор, піаніст, педагог, Народний артист СРСР (1954).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 11 (24) грудня 1905(19051224) року в Одесі. 1929 року закінчив Одеський музично-драматичний інститут, де вчився у Миколи Вілінського і Марії Рибицької. Відтоді його викладач. Під час Другої світової війни був евакуйований у Тбілісі, де керував ансамблем пісні і танцю військ НКВД СССР Закавказзя.

По завершенню війни повертається до Одеси, де обіймає посаду ректора консерваторії 1944–1951), а також завідувача кафедри композиції. 1946 року став членом ВКП(б). Від 1953 року — професор Київської консерваторії. Серед його учнів — Борис Алексєєнко, Костянтин Мясков, Георгій Мірецький та інші.

Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 4-6 скликань (1955–1967 роки). У 1956–1967 роках — голова правління Спілки композиторів України. Багато разів обирався депутатом Київської міської Ради депутатів трудящих, був членом Радянського Комітету захисту миру, головою Товариства румунсько-радянської дружби, членом Комітету з Ленінських і Державних премій СРСР.

Жив у Києві на вулиці Пушкінській, № 21. Помер 26 лютого 1984 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Твори[ред. | ред. код]

опери —

• «Трагедійна ніч» (лібрето В. Івановича й Д. за О. Безименським, 1934, прем'єра — 22 травня 1935, Одеса),
• «Богдан Хмельницький» (лібрето B. Василевської та О. Корнійчука, 1950, прем'єра — 20 січня 1951, Київ, 2-а ред. — 1953, оркестрування Б. Яровинського),
• «Назар Стодоля» (лібрето Л. Предславича за Т. Шевченком, 1959, Київ);

балет

• «Лілея» (лібрето В. Чаговця за Т. Шевченком, 1940, прем'єра — 26 серпня 1940, Київ);
• фільм-балет «Лілея» (1958);

оперета

• «Золоті ключі» (лібрето Я. Зіскінда та Г. Колтунова, 1943, Тбілісі);

інші твори

• ораторія «Жовтень» (1958, слова сучасних українських поетів);
• кантата «Зоря комунізму над нами зійшла. Дума про Україну» (слова власні), 1961;
• для симфонічного оркестру — Урочиста увертюра (1928), Урочистий марш (1928), поема «Отелло» (1937), Перша симфонія (1937), поема «Тарас Шевченко» (1938), сюїти — «No pasaran!» (1938), «Богдан Хмельницький» (1940), «Лілея» (1940), Друга симфонія (1945)
• камерно-інструментальні ансамблі — Струнний квартет (1928), Тріо для скр., віолончель та фортепіано (1930), «Пісня і танець» для скр. і фортепіано (1930);
• для фортепіано  — Соната (1928), Три п'єси (1929), Поема (1956);
• романси (10) на слова Олександра Пушкіна, Тараса Шевченка, Івана Франка, Максима Рильського, Маргарити Алігер, Павла Тичини, Володимира Сосюри, Степана Руданського та ін.
• для хору з супроводом «На півдні Вітчизни, де море шумить», слова Л. Барабанова (1955), кантата «Юнацький привіт Москві», слова П. Воронька (1956), «На прапорі Києва — Леніна орден», слова власні (1956) тощо;
• хори без супроводу — «До Червоної армії», слова В. Сосюри (1942), «Пісні про людство» слова Олексія Суркова (1961);
• обробки українських і російських народних пісень (6);
• Близько 100 пісень на слова радянських поетів;
• музика до театральних вистав — «Слуга двох панів» Карло Ґольдоні (1934), «Отелло» (1935), «Багато галасу даремно» (1940) і «Гамлет» (1956) Вільяма Шекспіра, «Борис Годунов» Олександра Пушкіна (1937), «Правда» (1937), «Богдан Хмельницький» (1939), «Загибель ескадри» (1951) Олександра Корнійчука тощо. Музика до к/ф «Народжені бурею» (1957), «Лілея» (1958) тощо.

Кінематографічна діяльність[ред. | ред. код]

У кіно працював з 1930-х років. Автор музики до фільмів:

• «Педро» (1938)
• «Ескадрилья № 5» (1939)
• «300 років тому…» (1956)
• «Правда» (1957)
• «Народжені бурею» (1958)
• «Дума про Україну» (1960, т/ф за однойменною кантатою).

У 1958 році Вахтанг Вронський та Василь Лапокниш екранізували балет Костянтина Данькевича «Лілея» за мотивами поетичних творів Тараса Шевченка.

Відзнаки[ред. | ред. код]

1978 року Костянтину Данькевичу та ще шести митцям присуджено Державну премію УРСР імені Тараса Шевченка за оперу «Богдан Хмельницький» (нова редакція) у Дніпропетровському театрі опери та балету. Також Костянтин Данкевич був нагороджений Орденами Леніна (1960), Орденами Трудового Червоного Прапора (1954), низкою почесних медалей.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Ім'я К. Ф. Данькевича було присвоєно Одеському музичному училищу.

28 листопада 1985 року у Києві на будинку по вулиці Пушкінській (сучасна Євгена Чикаленка), 21, де з 1952 по 1984 рік жив композитор, встановлено меморіальну дошку (бронза; барельєф; скульптор О. О. Ковальов, архітектор О. Б. Іванцов)^[2].

У 1987 році на його честь у Києві названо вулицю.

Дискографія[ред. | ред. код]

• «Богдан Хмельницький», опера в 4-х діях, комплект з 5-ти платівок. Богдан Хмельницький — М. Гришко, Посол Великої Русі — В. Матвеєв, Максим Кривоніс — Б. Гмиря, Богун — В. Борищенко, Варвара — Н. Гончаренко, Соломія — Л. Руденко, Лизогуб — С. Коган, Дьяк Гаврило — М. Роменський, Гелена — Л. Лобанова, Тур — П. Гайчук, Потоцький — М. Частій, Кошовий — Д. Гнатюк, хор і орк. Київ. Держ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка, дир. В. Пірадов. — М.: «Мелодія», Д 01813-22, 1954
• «Тарас Шевченко», симфонічна поема, «Лілея», сюїта з балету — вик. симф. орк. Укр. радіо, дир. К. Симеонов. — М.: «Мелодія», Д 6749—50, 1960
• «Назар Стодоля», опера в 3-х діях, комплект з 3-х платівок, Назар — В. Гуров, Гнат — В. Лутченко, Хома — О. Чулюк-Заграй, Галя — К. Радченко, Стеха — Л. Руденко, хор і орк. Київ. Держ. театру опери і балету ім. Т. Шевченка, дир. О. Рябов, — М.: «Мелодія», Д 14407-12, С 0923-28, 1964 тощо.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

• Корнієвська О. В. Данькевич Костянтин Федорович [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 291. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
• Михайлов М. М. Данькевич Костянтин Федорович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 244.
• Данькевич Костянтин Федорович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 202. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
• Данькевич Костянтин Федорович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 192. — ISBN 5-88500-071-9.
• Шевченківські лауреати. 1962–2001 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський ; вступ. слово І. М. Дзюби. — К. : Криниця, 2001. — 696 с. — ISBN 966-7575-29-2. — С. 128.
• Михайлов М. М. Костянтин Данькевич. — К., 1974.
• Кияновська Л. Українська музична культура: навч. посіб. — Львів : Тріада плюс, 2008. — С. 199-205.
• М. Гордійчук Данькевич Костянтин Федорович // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 584

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Carnegie Hall linked open data · Internet Movie Database · Europeana Генеалогія та некрополістика Find a Grave Тематичні сайти SNAC Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Енциклопедія сучасної України · Енциклопедія України в Інтернеті · Prabook Довідкові видання SNAC Нормативний контроль FAST: 1728301 · Freebase: /m/09f921 · GND: 103245427X · ISNI: 000000002669729X · LCCN: n86065356 · MAK: 9810684214305606 · NKC: xx0150283 · NUKAT: n2020025707 · VIAF: 35933741 · WorldCat: lccn-n86065356