Данієль Маро — Вікіпедія

Данієль Маро (Данієль Маро старший)
нід. Daniel Marot
фр. Daniel Marot
Народження 1661(1661)
Смерть 1752(1752)
Релігія кальвінізм
Країна Нідерланди Нідерланди
Вчителі Жан Лепотр
Діяльність архітектор, митець
Праця в містах Париж, Гет-Лоо, Лондон, Гаага
Архітектурний стиль бароко
Найважливіші споруди див. тут
Заклад Бінненгоф, Гет-Лоо і Гейс-тен-Бос
Діти ·Daniël Marot (II)d[1]
CMNS: Данієль Маро у Вікісховищі

Данієль Маро або Данієль Маро старший (англ. Daniel Marot 1661, Париж, Франція — 1752[2], Гаага, Голландія) — гравер, архітектор, дизайнер інтер'єрів, паркобудівник, французький протестант за походженням зламу XVII–XVIII ст. Працював у Франції, Голландії, Великій Британії і знову в Голландії (де і помер).

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Наприкінці XVII ст. твори мистецтва Франції набули значення зразків для низки сусідніх країн, серед котрих опинились навіть ті, що здавна були мистецькими центрами Європи — Північні Нідерланди, Іспанія, низка князівств у Німеччині. Розповсюдженню французьких впливів сприяли як високий художній рівень мистецької продукції та ідей (гобелени, виробництво тканин, вишивок, мережива, досягнення в фортифікації, сад бароко французького зразка), так і помітна еміграція талантів з країни, де з 1685 року відновили утиски та гоніння французьких протестантів-гугенотів. Данієль Маро старший був гугенотом і через загрозу власному життю покинув Францію та емігрував до Голландії.

Данієль Маро старший виробився у надзвичайно талановитого дизайнера і гравера, що згодом був зарахований до трійки найбільш обдарованих і продуктивних митців доби, серед котрих ще Жан Лепотр (1617–1682) та Жан Берен (1640–1711). Данієль Маро сам поклопотався про збереження і популяризацію власних ідей, вчасно переклавши їх у візуальний ряд (графічні видання), що стало надійним джерелом вивчення творчого спадку майстра, призабутого після смерті.

Низка фактів життя Данієля Маро втрачена і викликає суперечки, серед котрих роки народження, смерті та факт припинення графічних видань з 1718 року.

Життєпис, ранні роки[ред. | ред. код]

Народився в Парижі в родині художника-графіка Жана Маро (1620–1679), що був серед відомих прихильників офорту у Парижі. Батько був і його першим вчителем. Можливо, первісну художню освіту юнак удосконалював під керівництвом Жана Лепотра. Відомо, що він займався самоосвітою і зробив декілька гравюр з малюнків інших майстрів, серед котрих був і Жан Берен.

Перший голландський період[ред. | ред. код]

З 1685 року Данієль Маро перебував у Голландії. На здібного француза звернув увагу штатгальтер, котрим був тоді Вільгельм III Оранський , онук короля Англії Карла І. Штатгальтер узяв Данієля Маро до себе на службу, що відкрило для майстра широкі перспективи як теоретичні, так і практичні. Він був задіяний і як архітектор (мисливський замок-палац де Ворст), і як садівник-паркобудівник, і як дизайнер інтер'єрів (декор залів в палаці Гет-Лоо).

Праця в Лондоні[ред. | ред. код]

Вільгельм III Оранський і Марія, гравюра

Вільгельм III Оранський був чоловіком британської принцеси Марії, онуком короля Англії Карла І і як протестант став кандидатом на британський престол в протестантській державі. Після підписання угод про обмеження королівської влади на користь аристократичного парламенту, Вільгельм ІІІ став королем Британії. 1694 року у Лондон відбув і Данієль Маро старший, що отримав посаду одного з королівських архітекторів. В британській столиці він працював дизайнером меблів і інтер'єрів, і садівником. Проєкти декору, запропоновані Данієлем Маро, були використані для створення меблів, посуду, канделябрів, дзеркал тощо.

За його сприяння були створені ділянки регулярного саду Гемптон-Корт, знищені пізніше. Розпланування саду буде відновлене лише в 20 столітті.

Другий голландський період[ред. | ред. код]

Останні роки життя митця відомі погано. По смерті Вільгельма ІІІ він повернувся у Голландію. Працював в місті Гаага, де і помер.

Твори з впливом ідей Данієля Маро, галерея фото[ред. | ред. код]

  • Замок-палац Оранієнштейн
    Замок-палац Оранієнштейн
  • Гейс-тен-Бос. Розпланування регулярного саду.
    Гейс-тен-Бос. Розпланування регулярного саду.
  • Надгробок ландграфа Філіпа Гессенського, церква Св. Якова
    Надгробок ландграфа Філіпа Гессенського, церква Св. Якова
  • Сад біля палацу Гет-Лоо
    Сад біля палацу Гет-Лоо
  • Сад в заму Розендаал.
    Сад в заму Розендаал.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

Офорт з двома різновидами орнамента роботи Данієля Маро, до 1712 р. Музей Вікторії й Альберта, Лондон
  • Мисливський замок де Ворст[3]
  • Інтер'єри палацу Гет-Лоо[3]
  • Замок-палац Оранієнштейн
  • ділянка сада Хемптон-Корт
  • парк в Гейс-тен-Бос
  • «Нова книга краєвидів і перспектив, гідних для стінописів в залах та інших приміщеннях, запропонованих і гравійованих Д. Маро»[3]
  • «Нова книга інтер'єрів (апартаментів), запропонованих і гравійованих Д. Маро»[4]
  • «Нова книга інтр'єрів (апартаментів)»[4]
  • «Нова книга слюсарних виробів, запропонованих і гравійованих Д. Маро»[4]
  • « (Перша) Книга орнаментів, запропонованих Д. Маро»[4]
  • « Друга книга орнаментів, запропонованих Д. Маро»[4]
  • « Перша книга нагробків і мавзолеїв, запропонованих архітектором Д. Маро»[4]
  • «Друга книга тримфальних арок і міських брам»[3]
  • « Нова книга альтанок, трельяжів, (паркових) кабінетів, запропонованих і гравійованих Д. Маро»
  • « Нова книга різних (паркових) кабінетів, прикрашених каскадами»

Галерея обраних гравюр Данієля Маро[ред. | ред. код]

Д. Маро. «Проект інтер'єра приватної бібліотеки».
  • Д. Маро. «Гротеск з пейзажем»
    Д. Маро. «Гротеск з пейзажем»
  • Д. Маро. «Металеві ворота»
    Д. Маро. «Металеві ворота»
  • Д. Маро. «Дизайн каскада в орнаментальній рамі», офорт до 1700 р.
    Д. Маро. «Дизайн каскада в орнаментальній рамі», офорт до 1700 р.
  • Д. Маро. «Декоративна брама з перспективою регулярного саду».
    Д. Маро. «Декоративна брама з перспективою регулярного саду».
  • Даніель Маро. Проект надгробка для шляхетної пані і рам для етітафії
    Даніель Маро. Проект надгробка для шляхетної пані і рам для етітафії
  • Даніель Маро. Рама для надгробкового напису, проект.
    Даніель Маро. Рама для надгробкового напису, проект.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Каталог выставки «Орнаментальная гавюра 17 века», Ленинград, «Искусство», 1986

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 28 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ а б в г Каталог выставки «Орнаментальная гавюра 17 века», Ленинград, «Искусство», 1986, с. 54
  4. ↑ а б в г д е Каталог выставки «Орнаментальная гавюра 17 века», Ленинград, «Искусство», 1986, с. 55

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Данієль Маро

Див. також[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
BNF: 102805476 · BPN: 20348487 · FAST: 265622 · Freebase: /m/01vt1c · GND: 118782029 · ISNI: 0000000121015963 · LCCN: n90618524 · LIBRIS: ljx14sh40kjwwv3 · MAK: 9810630221405606 · NLP: a0000002423645 · NTA: 073850314 · NUKAT: n2015139687 · PTBNP: 956305 · RRL: 73911 · SELIBR: 288334 · SUDOC: 128582936 · ULAN: 500001794 · URBS: 382892 · VIAF: 57410715 · WorldCat: lccn-n90618524
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Данієль_Маро&oldid=41022068