Дарданелльська операція (1915) — Вікіпедія

Дарданелльська операція
Перша світова війна
Дарданелльська операція
Координати: 40°14′15″ пн. ш. 26°16′39″ сх. д. / 40.2375000000277723° пн. ш. 26.27750000002777853° сх. д. / 40.2375000000277723; 26.27750000002777853
Дата: 19 лютого 1915 року — 9 січня 1916 року Місце: Галліполі Результат: Перемога Османської імперії
Сторони
Османська імперія Союзники: Німецька імперія Австро-Угорщина	Британська імперія  Австралія Британська Індія Ньюфаундленд Нова Зеландія Франція Алжир Західна Африка Туніс
Командувачі
Отто Ліман фон Сандерс Мустафа Кемаль Есат-паша Вехіп-паша Джеват-паша Фуад-паша	Ян Гамільтон Герберт Кітченер Вінстон Черчилль Джон де Робек Секвілл Карден Альбер Амад
Військові сили
315 500	Велика Британія: 345 000 Франція: 79 000 Австралія: 50 000 Нова Зеландія: 15 000
Втрати
74 635 вбито, 174 634 поранено	Велика Британія 21 255 вбито, 52 230 поранено Французька республіка 10 000 вбито, 17 000 поранено Австралія 7594 вбито, 20 000 поранено Нова Зеландія 2701 вбито, 4546 поранено Британська Індія 1358 вбито, 3421 поранено Ньюфаундленд 49 вбито, 93 поранено

Дардане́лльська опера́ція (англ. Gallipoli Campaign) — військова операція, яку почали 1915 року з метою захоплення країнами Антанти, головним чином Великою Британією, чорноморських проток Дарданелли та Босфор, а також Стамбула.

Початок операції[ред. | ред. код]

Готуючись до кампанії 1915 року, британо-французьке командування звернулось до Російської імперії з проханням про посилення натиску російських військ та відтягнення німецьких дивізій з Західного фронту. Російське командування дало згоду за умови, що союзники проведуть операцію біля Дарданелл та відтягнуть на себе значні сили османів з Кавказького фронту.

Після цього союзне командування ухвалило рішення про проведення морської операції проти Дарданелл. Планувалось, що британо-французький флот форсує Дарданелли і здійснить прорив до Стамбула. Британо-французький флот під командуванням британського адмірала Кардена мав поступово зруйнувати османські берегові форти вогнем корабельної артилерії. Командування Антанти розраховувало, що берегові батареї османів будуть подавлені, а сухопутні війська відступлять до Стамбула, тому використання великих сухопутних сил британо-французи не планували. Головна атака на Дарданелли призначалась на 19 лютого.

Сили сторін[ред. | ред. код]

Для проведення операції у складі флоту Кардена було 11 лінійних кораблів, 1 лінійний крейсер, 4 легких крейсери, 16 ескадрених міноносців, 7 підводних човнів, 1 авіатранспорт з 6 гідролітаками, 21 тральник, 1 канонерський човен і велика кількість допоміжних суден. Кораблі було розподілено на 3 загони: 2 британських і 1 французький.

Німецько-османське командування для оборони Дарданелл поспіхом перекинуло 1-у та 2-у армії (чисельністю близько 200 000 осіб). Крім того османи приводили у бойову готовність берегові укріплення.

Початок операції[ред. | ред. код]

Операція почалась 19 лютого 1915 року коли британо-французький флот (6 лінкорів, 1 лінійний крейсер) почали обстріл османських фортів. Однак, попри те, що обстріл тривав увесь день, ніяких істотних результатів союзникам він не приніс. Завдати якихось істотних втрат оборонним спорудам османів британо-французькі кораблі не змогли.

Операцію було відновлено 25 лютого, коли союзникам вдалось подавити велику кількість берегових батарей османських військ. Після цього союзні кораблі почали тралення мін у протоці. За тральщиками почали рух 3 лінійних крейсери з метою обстрілу проміжних фортів османських військ, але по них відкрили вогонь важкі гармати османських батарей, внаслідок чого британо-французьким військам довелось відійти.

Після цих подій союзне командування зрозуміло, що такими діями успіху не досягти. Тому 18 березня було призначено генеральну атаку на Дарданелли. Кардена змінив інший британський адмірал Джон де Робек. Союзники отримали підкріплення і звели всі свої кораблі у 3 дивізії, але османське командування також укріпило форти й збільшило кількість мін у протоці.

Генеральна атака[ред. | ред. код]

18 березня о 10:30 союзні кораблі увійшли до протоки. Хоча напередодні й було проведено тралення (тому союзники були впевнені у безпечному проході), сталося неочікуване — османи, які передбачали атаку, вночі відправили невеликий мінний загороджувач, який, із великим ризиком, буквально під носом у супротивника, поставив у протоці 26 мін, які й відіграли вирішальне значення у битві. Після входження до протоки, перший загін кораблів відкрив вогонь по береговим батареям, однак османи не відповідали на нього, очікуючи входження до протоки усієї ескадри. Коли це сталося, вона потрапила під шквальний вогонь проміжних батарей (набагато більшого калібру). О 14 годині кораблі 3-ї дивізії пройшли далі від кораблів 1-ї та відкрили вогонь. Однак їх вогонь по береговим укріпленням був малоефективним, а вогонь османів (із підвищених позицій, в основному по малозахищених палубах кораблів) — нищівним — три кораблі 3-ї дивізії були пошкоджені — лінкор «Сюффрен» отримав тяжкі пошкодження, кораблі «Голуа» і «Буве» підірвались на мінах (Буве незабаром потонув). У цей час кораблі 1-ї та 2-ї дивізій вели вогонь по фортам. Однак проміжні батареї та позиції польової артилерії османських військ виявились практично не ушкодженими вогнем союзної ескадри, а зазначені дивізії зазнали втрат. Сильно був ушкоджений «Agamemnon», а «Irresistible» та «Ocean», під час спроби розвернутись і вийти з бою, підірвались на мінах, потрапили під вогонь османської артилерії і потонули. О 18 годині Де Робек віддав наказ припинити операцію.

У ході генеральної атаки союзники не досягли поставлених задач і зазнали тяжких втрат: 3 кораблі було втрачено і 3 пошкоджено (фактично, третина флоту). Османи зазнали незначних втрат (було підбито лише 8 гармат на берегових батареях).

Продовження операції[ред. | ред. код]

Попри те, що операція з форсування Дарданелл провалилась, союзне командування не припинило бойові дії. За новим планом британсько-французького командування на півострів Галліполі необхідно було висадити десант, щоб піхотні підрозділи захопили берегові батареї і флот зміг здійснити прорив до Стамбула. Для висадки на Галліполі було вирішено залучити британські, австралійські, новозеландські, індійські та французькі війська. Загальна чисельність десанту становила близько 81 000 чоловік та 178 гармат.

Проте і німецько-османське командування розуміло, що союзники готують десант на Галліполі. Було сформовано нову 5-у армію для захисту Дарданелл. Всю систему османської оборони було посилено, чисельність османських військ у зоні проток було збільшено.

Висадка десантів[ред. | ред. код]

25 квітня 1915 року союзники почали висадку десанту на півострів Галліполі. Узбережжя півострова було розділено на декілька ділянок: Y, X, W, V, S. Здійснивши висадку на ділянці Y, британські війська почали рух до Критії та до ділянки X, щоб з'єднатися з британськими військами, що висаджувались там. Однак до середини дня британські загони потрапили під атаку османських підрозділів 9-ї піхотної дивізії. 26 квітня, зазнавши великих втрат у боях з османами, британські війська відійшли до узбережжя, де повернулись на судна. Попри це своїми активними діями на ділянці Y, британці сприяли досягненню успіху на головних напрямках десантування.

На ділянці S британці мали також лише демонстраційні завдання, однак частини 29-ї піхотної дивізії швидко захопили позиції османів на ділянці. Зайнявши окопи, британці вистояли проти контратак османських військ. Головний десант мав здійснити висадку на ділянці V. Однак там османи мали добре укріплені позиції, і коли почалось десантування, британці потрапили під шквальний кулеметний вогонь. Проте частина сил все ж змогла висадитись і залягти на березі. Османські війська у свою чергу отримали підкріплення і положення британців стало критичним.

На ділянках W та X британці під час висадки також зазнали величезних втрат. Однак до 9 години ранку їм все ж вдалось висадити достатньо сил, щоб взяти передові османські позиції. Після цього британські війська пішли на з'єднання з частинами, що висадились на ділянці V, однак зазнали відчутних втрат, натрапивши на фугаси та дротові загородження. Потім, відбивши несамовиті контратаки османів, британці зуміли закріпитись на березі, однак далі просунутись не змогли.

Висадку біля Габа-Тепе здійснювали частини АНЗАКу. Здійснивши висадку, австралійці та новозеландці захопили передові османські позиції. Однак османські війська, що отримали підкріплення зі складу 19-ї дивізії чинили несамовитий спротив. Командувач Ессад-паша ухвалив рішення кинути всю 19-у дивізію проти британців, що висадились. 12 000 солдат і офіцерів АНЗАКу, здійснивши висадку, при цьому не маючи можливості просунутись вперед, знаходились на території площею 1500 X 500 м, зазнаючи тяжких втрат. Однак попри це висадка нових частин АНЗАКу продовжувалась. Вогонь османської артилерії знищив велику кількість шлюпок, а війська, що висадились протягом 25 квітня відбили 5 османських контратак.

На азійському березі висадились французькі війська. У перший день французам вдалось взяти 2 селища, однак частини 3-ї османської дивізії зупинили їх подальше просування. Однак незабаром було ухвалено рішення щодо залишення азійського берегу. Французькі війська були знову прийняті на кораблі та перевезені на європейський берег.

Після першого дня десантної операції втрати союзників були величезними: близько 18 000 чоловік. 5-а османська армія практично цілком виконала своє завдання. Для того, щоб остаточно скинути десанти супротивника у море, османському командуванню не вистачало засобів.

Подальші бойові дії[ред. | ред. код]

Після висадки десанту британо-французьке командування ухвалило рішення просуватись вглиб півострова. Головною задачею британо-французьких військ стало захоплення селища Критія до прибуття додаткових османських сил на Галліполі. 28 квітня британо-французькі війська почали наступ на Критію. Спочатку союзні підрозділи зайняли околиці Критії, проте османські підкріплення зупинили просування британо-французів. Шалені бої за Критію тривали весь день. Декілька разів османи переходили до контратаки, однак, за допомогою флоту і сенегальських частин французької армії, союзникам вдавалось вистояти. Після того, як стало ясно, що Критію захопити не вдасться, командувач операцією Ян Гамільтон віддав наказ про припинення бою.

У травні британо-французи спробували розширити плацдарми, проте напружені бої, що тривали у травні, не дали бажаних результатів. 6 травня союзники знову здійснили спробу захопити Критію. Однак після тривалих і кровопролитних боїв Критія залишилась у руках османських військ. 4 червня британо-французькі війська знову почали наступ на Критію. Спочатку союзникам вдалось зайняти значну територію вглиб напрямку руху, але незабаром османи за допомогою польової артилерії зупинили їх подальше просування. 5 червня османи провели дві значні контратаки, які було відбито. Пізніше було ухвалене рішення не підтримувати операцію силами флоту, які було відправлено на бази.

Бої у серпні[ред. | ред. код]

Після цих невдач союзне командування вирішило збільшити чисельність військ. Для цього у Галліполі було перекинуто ще 5 дивізій. Підкріплення було вирішено висадити у бухті Сувла. Висадка почалась 6 серпня. Союзні війська біля Габа-Тепе з метою полегшення положення висаджених частин, перейшли у наступ. До 8 серпня було висаджено 10 000 чоловік. У серпні на всіх ділянках фронту зав'язались жорстокі бої. Але просунутись вперед британцям не вдалось. Зазнавши величезних втрат вони призупинили свій наступ. Наприкінці серпня стало зрозуміло, що Дарданелльська операція зазнає невдачі.

Підсумки[ред. | ред. код]

Незабаром було ухвалене рішення про евакуацію десантів з Галліполі. До грудня 1915 року ця робота була фактично завершена. На початку січня 1916 року було евакуйовано останні частини союзників. Дарданелльська операція завершилась. Перемога у цій битві принесла вигоди Османській і Німецькій імперіям. У Стамбулі та Берліні було влаштовано урочистості на честь перемоги. Значною мірою завдяки цьому успіхові, Болгарське царство вступило до війни на їхньому боці.
Для Антанти поразка у Дарданелльській операції обернулась значними проблемами.

Супротивники зазнали величезних втрат у ході Дарданелльської операції. Британська імперія втратила 113 000 чоловік вбитими, пораненими, зниклими безвісти та полоненими. Французька республіка ж втратила 27 000 чоловік. Османська імперія втратила 250 000 чоловік.

У культурі[ред. | ред. код]

• Галліполі (фільм)
• Пітер Джексон, режисер кінотрилогії «Володар перснів», збирався зняти продовження фільму «Галліполі». Джексон, чий дідусь брав участь у воєнних діях у Галліполі, мав намір закінчити роботу над фільмом у 2015 році, до 100-ліття Дарданелльської операції.^[1]
• Операції присвячено пісню групи «Sabaton» «Cliffs of Gallipoli»

Див. також[ред. | ред. код]

• Галліполі (фільм)
• Чорноморські протоки
• Битва при Імбросі (1918)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Дарданелльська операція на сайті Хронос [Архівовано 18 серпня 2011 у Wayback Machine.]
• Алан Мурхед. Борьба за Дарданеллы. Решающее сражение между Турцией и Антантой : [рос.] = Gallipoli / Пер. с англ. А. С. Цыпленкова. — ЗАО Центрполиграф. — Москва, 2004. — 383 с. — 5000 екз. — ISBN 5–9524–0729–3.

п о р Перша світова війна Військові плани: План Шліффена План Австро-Угорщини План Росії План XVII Причини: Причини Першої світової війни Перша Марокканська криза Агадирська криза Липнева криза Колоніальний розподіл Африки Боснійська криза Антисербські заворушення в Сараєві Сараєвське вбивство Російсько-японська війна Італійсько-турецька війна Захоплення Марокко Францією Учасники: Антанта: Росія Російська імперія Російська республіка Франція Французька колоніальна імперія: Алжир Туніс В'єтнам Британська імперія Велика Британія: Австралія Канада Британська Індія Нова Зеландія Ньюфаундленд Південна Родезія ПАС Італія Бельгія Румунія Королівство Чорногорія Греція Королівство Сербія Португалія США Китай Японія Вірменія Бразилія Сіам Асір Неджд і Хаса Королівство Хіджаз Князівство Албанія Центральні держави: Німеччина • (Камерун • Тоголенд • Східна Африка • Південно-Західна Африка)  Австро-Угорщина (Угорщина • Хорватія) Османська імперія Болгарія Союзники блоку центральних держав: Україна • Військо Донське • Польща • Литва • Герцогство Курляндії і Семигалії • Об'єднане Балтійське герцогство • Фінляндська Республіка/Королівство Фінляндія • Республіка Горців Кавказу • Держава дервішів • Джебель-Шаммар • АДР • Республіка Трансвааль • Дарфурський султанат • Білоруська Народна Республіка • Кримський крайовий уряд • Грузинська Демократична Республіка Нейтральні: Люксембург Швейцарія Швеція Данія Норвегія Нідерланди Іспанія Театри: Європейський: Балканський (Сербський фронт) • Західна Європа • Східна Європа (Румунська кампанія) • Італія Близькосхідний: Дарданельська операція • Синайсько-Палестинська кампанія • Кавказький • Месопотамська кампанія • Перська кампанія • Південна Аравія Африканський: Південно-Західна Африка • Тоголенд • Камерун • Східна Африка • Північна Африка Азійсько-Тихоокеанський: Циндао • Німецьке Самоа Війна на морі: Атлантика • Середземне море • Балтика • Чорне море • Дарданелли • Східна Азія • Коронель • Фолкленди • Ютландія Хронологія: 1914: Прикордонна битва • 1-ша битва на Марні • Битва біля Цери • Східно-Прусська операція • Битва під Танненбергом • Галицька битва • Варшавсько-Івангородська операція • Біг до моря • 1-ша Мазурська битва • Лодзька битва • Битва біля Колубари • Великий відступ на Заході • Сарикамиська битва • 1-ша Іпрська битва • Перша шампанська битва 1915: 1-ша битва при Артуа • Карпати • Перемишльська фортеця • Августівська операція • 2-га Іпрська битва • 2-га битва при Артуа • Битви біля Ізонцо • Великий відступ на Сході • Друга шампанська битва • 3-тя битва при Артуа • Косовська операція • Облога Ель-Куту • Салоніцький фронт • Віленська операція • Горлицький прорив 1916: Ерзурумська битва • Верденська битва • Нарочанська операція • Битва біля Асіаго • Битва на Соммі • Брусиловський прорив • Барановицька операція • Битва біля Романі • Монастирська операція • Битва в Трансильванії 1917: Битва за Багдад • Наступ Нівеля (Битва біля Арраса • Друга битва на Ені)  • П'ята Галицька битва • Битва біля Пашендейла • Битва біля Мерешешті • Битва при Капоретто • Південнопалестинський наступ • Битва біля Камбре • Операція «Альбіон» 1918: Операція «Фаустшлаг» • Кримська операція • Битва за Баку • Весняний наступ • 2-га битва на Марні • Битва при П'яве • Стоденний наступ • Вардарський наступ • Битва біля Мегіддо • Битва біля Алеппо • Битва при Вітторіо-Венето • Третій Трансйорданський наступ • Мез-Аргоннська операція • Великопольське повстання • Війна за незалежність Естонії • 5-та Іпрська битва • Битва при Імбросі Пов'язані конфлікти: Українська революція Радянсько-українська війна Польсько-українська війна Війна за незалежність Литви Польсько-литовська війна Війна за незалежність Ірландії Арабське повстання Перша Балканська війна Друга Балканська війна Бурське повстання Заянська війна Мексиканська революція Великоднє повстання Антибританське повстання в Іраку Туарезьке повстання Російська революція Лютнева революція Жовтневий переворот Громадянська війна в Росії Листопадова революція Іноземна військова інтервенція в Росії Громадянська війна у Фінляндії Громадянська війна в Ірландії Сомалілендська кампанія Кампанія Сенуссі Дарфурська експедиція Польсько-радянська війна Радянсько-грузинська війна Війна за незалежність Ірландії Греко-турецька війна Війна за незалежність Туреччини Вірмено-азербайджанська війна Вірмено-грузинська війна Франко-сирійська війна Чехословацько-угорська війна Румунська інтервенція в Угорщину Війна за незалежність Латвії Третя англо-афганська війна Єгипетська революція Вірмено-турецька війна Війна за Вльору Спеціальні теми: Воєнне мистецтво: Авіація • Артилерія • Кіннота • Конвої • Тайнопис • Технології • Стратегічні бомбардування • Отруйні гази • Залізниці • Позиційна війна • Тотальна війна Окупації: Бельгії • Обер Ост • Люксембургу • Сербії Злочини проти мирного населення: Талергоф • Геноцид вірмен • Геноцид ассирійців • Геноцид понтійських греків Угоди та договори: Англо-франко-російська угода • Лондонська угода • Угода Сайкса — Піко • Дамаський протокол • 1-й Бухарестський договір • Перемир'я у Фокшанах • 2-й Бухарестський договір • Угода Сен-Жан-де-Мор'єнн • Солунське перемир'я • Комп'єнське перемир'я • Паризька мирна конференція (Договори: Версальський • Сен-Жерменський • Неїський • Тріанонський • Севрський)  • Мудроське перемир'я • Перемир'я у Вілла Джусті • Белградське перемир'я • Лозаннський мирний договір Капітуляція Німеччини Берестейський мир (УНР) • Берестейський мир (РРФСР) Додатково: Роль жінок Мистецтво Іспанський грип Ветерани Різдвяне перемир'я Пломбований вагон Наслідки: Втрати Розпад Австро-Угорської імперії Розпад Османської імперії Розпад Російської імперії Меморіали 14 пунктів Вілсона Ліга Націй Втрачене покоління Категорія:Перша світова війна  • Портал:Перша світова війна