Дахно Володимир Петрович — Вікіпедія

|портрет=

Дахно Володимир Петрович
Народився	29 грудня 1928(1928-12-29) (95 років) с. Лісовичі, Таращанського району, Київської області
Помер	Київ, Українська СРР, СРСР
Місце проживання	Німеччина
Країна	СРСР  Україна  Німеччина
Діяльність	архітектор
Alma mater	Київський інженерно-будівельний інститут
Галузь	архітектура та містобудування
Заклад	Київський НДІ теорії та історії архітектури та містобудування
Науковий ступінь	кандидат архітектури (1961)
Членство	Академія архітектури України
член-кореспондент Академії архітектури України (1992) 1981-1988 — директро Київського НДІ архітектури

Володи́мир Петро́вич Дахно́ (*29 грудня 1928, с. Лісовичі, Таращанського району, Київської області) — український вчений-архітектор, кандидат архітектури (1961), член-кореспондент Академії архітектури України (1992), з 1981 по 1988 — директор Київського науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури та містобудування.

Творчий шлях[ред. | ред. код]

Володимир Петрович Дахно народився 29 грудня 1928 року в селі Таращанського району Київської області.

У 1950 році закінчив Київський інженерно-будівельний інститут.

У 1961 році захистив кандидатську дисертацію з архітектури та містобудування.

З 1961 по 1995 роки працював у Київського науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури та містобудування, де, крім іншого, обіймав посади: з 1981 по 1988 — директор інституту; 1989—1995 — заступник директора з наукової роботи.

З 1992 року — член-кореспондент Академії архітектури України.

З 1995 року — проживає в Німеччині.

Серед реалізованих проєктів адміністративний будинок (нині Міжнародний діловий центр) на вулиці М. Пирогова, 7 в Києві (1952), та інтер'єр клубу Ради Міністрів УРСР (нині Кабінету Міністрів України) на вулиці Жовтневої революції 5 (нині вулиця Інститутська) (1952), обидва проєкти реалізовані у співавторстві.

Основні напрямки наукових досліджень: архітектура транспортних споруд, архітектура України 1970-90-х років, архітектура країн колишнього соціалістичного табору.

Підручники та монографії[ред. | ред. код]

• Дахно В. П. Объединенные пассажирские станции и вокзалы. — Киев, 1965.
• Дахно В. П. Архитектура Украины на современном этапе. — Киев, 1984
• Дахно В. П. Архитектура Советской Украины. — Киев, 1986.
• Дахно В. П. Архітектурна драма підсовєцького Києва. — Київ, 1994.
• Дахно В. П. Хмарочоси в Києві: Мангеттен на Дніпрі? // ПУ. 1999. Ч. 1.

Література[ред. | ред. код]

Дахно Володимир Петрович. — В книзі: Енциклопедія сучасної України. Том 7. — Київ: Головна редакція Енциклопедії сучасної України, 2006. — С. 237.

Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.