Дашава — Київ (газопровід) — Вікіпедія

Газопровід Дашава — Київ — перший магістральний газопровід в Україні.

Історія[ред. | ред. код]

Есплуатація газопроводу розпочалася 1 жовтня 1948 року.

Будівництво труби розпочалося 1946 (офіційно 6 серпня) і вже за два роки вона була готова до транспортування природного газу.

Загальна протяжність — 509,6 км, діаметр труби — 500 мм, пропускна здатність — 1,5 млн м³ за добу.

1948 року природний газ із цієї труби отримав і Тернопіль. Було створено Управління з експлуатації газопроводу Дашава — Київ, яке мало у своєму складі п'ять районних управлінь у містах Тернопіль, Красилів, Бердичів, Київ та у с. Гніздичів. Цей день вважається днем народження теперішнього «Київтрансгазу».

Після введення в експлуатацію цього унікального магістрального газопроводу розпочалася широка газифікація повоєнних міст України. Навіть незважаючи на дефіцит потужної техніки і кваліфікованих кадрів.

Потужність[ред. | ред. код]

Станом на 1948 рік Дашава — Київ був найпотужнішим газопроводом в Європі (пропускна здатність — близько 2 млрд м³ на рік). Він налічував 230 переходів через природні та штучні перепони (24 річки, 36 залізниць, 46 шосейних доріг, 139 боліт і балок). Трасу обслуговували 573 км повітряної лінії зв'язку з 57 селекторними пунктами. Було збудовано 49 будинків лінійних обхідників і створено аварійно-ремонтні пункти (АРП) в Тернополі, Красилові та Бердичеві.

В 1951 році газопровід продовжили з Києва через Брянськ до Москви, після чого система отримала нову назву Дашава — Київ — Брянськ — Москва (1301 км). Максимальної пропускної здатності (5 млн м³ газу на добу) було досягнуто 1959 року з пуском компресорних станцій в Тернополі, Красилові, Бердичеві та Боярці.

Наприкінці 1950-х запустили трубопровід Шебелинка — Брянськ, який став передавати ресурс гігантського Шебелинського родовища до трубопроводу Дашава — Київ — Брянськ — Москва. При цьому ділянка між Брянськом та Києвом була реверсована, так що шебелинський газ зміг надходити до столиці України вже з 1960-го, ще до завершення прямого газопроводу Шебелинка — Київ.

З розвитком газовидобутку на сході України газопровід Дашава — Київ був підключений до першої нитки газопроводу Шебелинка — Київ і з жовтня 1966-го, коли було реконструйовано шлейфи на КС, газ пішов у зворотному напрямку зі Сходу на Захід.

Сучасний стан[ред. | ред. код]

У наш час газопровід використовується як розподільний з робочим тиском 4,5 МПа, і більшість сіл та містечок Тернопільської, Житомирської та Київської областей отримують газ у домівки саме завдяки першому магістральному газопроводу у світі.

Газопровід Дашава — Київ будувався із труб виробництва США і Ждановського трубопрокатного заводу (нині — трубопрокатний цех Заводу ім. Ілліча, м. Маріуполь), має гумобітумну ізоляцію.

Технічний стан металу газопроводу станом на 2007 рік не втратив своїх механічних властивостей, тому його подальша експлуатація як магістрального розподільного газопроводу можлива і в майбутньому.

Джерела[ред. | ред. код]