Дашкевич-Горбацький Володислав Володимирович — Вікіпедія

Дашкевич-Горбацький Володислав Володимирович

начальник особистого Штабу Гетьмана Павла Скоропадського
квітень 1918 — липень 1918
Особові дані
Народився 16 серпня 1879(1879-08-16)
Місце народження Обухів, Київська губернія, Російська імперія
Помер 7 червня 1952(1952-06-07)
Місце смерті с. Абезь, Комі АРСР, Російська РФСР,
СРСР СРСР
 
Військова служба
Приналежність: Російська імперія
 Гетьманат
Звання:  Генерал-майор
Нагороди
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Георгіївська зброя
Георгіївська зброя

Медіафайли у Вікісховищі

Володислав Володимирович Дашкевич-Горбацький (16 серпня 1879, Обухів, Київська губернія, Російська імперія — 7 червня 1952, с. Абезь, Комі АРСР) — український військовий діяч, дипломат.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 16 серпня 1879 року в місті Обухів на Київщині. Початкову освіту здобув у Кременчуцькому реальному училищі.

Служба в російській армії[ред. | ред. код]

На службі в РІА
На службі в РІА

З 26 вересня 1897 на військовій службі. У 1899 закінчив третє Олександрівське військове училище та Миколаївську академію Генерального штабу (1905). З 1905 проходив службу в лейб-гвардії Литовському полку.

З 1905 по 1907 — викладач тактики в Пажеському корпусі.

З 1907 по 1913 — старший офіцер штабу Гвардійського корпусу.

З 1913 по 1914 — штаб-офіцер для особливих доручень штабу 1-го армійського корпусу.

З 1914 по 1917 — начальник штабів 50-ї та 28-ї піхотної дивізій, командир 96-го піхотного полку та 24-ї піхотної дивізії на Південно-Західному фронті. Генерал-майор.

На службі Україні[ред. | ред. код]

1-й ряд зліва направо: Федір Лизогуб, гетьман Павло Скоропадський, Володислав Дашкевич-Горбацький; посередині ззаду (в білій папасі) Олександр Сахно-Устимович; 2-й зліва у 2-му ряді Костянтин Прісовський

З 1917 — проходив службу в Збройних Силах Української Держави.

З 04.1918 по 07.1918 — начальник особистого Штабу Гетьмана Павла Скоропадського.

У травні 1918 — в.о. військового міністра Української Держави.

23 (10) червня 1918 в Києві на Софійському подвір'ї о 5 год. дня відбулася церемонія присяги на вірність Українській державі та Гетьманові, складеної чинами особистої охорони Павла Скоропадського, у присутності голови гетьманського штабу, генерального хорунжого Володислава Дашкевича-Горбацького.

З жовтня 1918 р. голова надзвичайної місії Української Держави в Румунії.

Еміграція та ув'язнення[ред. | ред. код]

З 1922 — мешкав в Німецькій державі. Після окупації Радянською армією Німеччини заарештований та вивезений до Росії в концтабір.

Помер в таборі міста Інта Комі АРСР. Похований у селищі Абезь (тепер у межах міста Інта), могила № О-27.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дашкевич-Горбацкий Владислав. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 листопада 2011.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]