French
DeutschДводишні — Вікіпедія
| Дводишні риби Час існування: ранній девон — сьогодення | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Ряди | ||||||||||||||||
| Див. "Таксономія" | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Дводишні риби (Dipnoi, або Dipneustomorpha) — інфраклас (або надряд) лопатеперих риб.
Відомі із середнього девону, були численні до пермського періоду.
Для дводишних риб характерна аутостилія. Зуби зазвичай у виді двох масивних пластин. Тазовий пояс з однієї пластинки. Парні плавці з довгою сегментованою віссю. У дводишних риб крім зябрового дихання є ще легеневе (великий комірчастий плавальний міхур перетворений в одну або дві «легені» — служить для дихання атмосферним повітрям). Є «легеневий» кровообіг; передсердя частково розділене на праву і ліву частини. Хорда зберігається протягом усього життя, не розвиваються тіла хребців.
2 ряди, 21 родина. Більшість вимерла (у тому числі диптери). Сучасні дводишні риби представлені 6 реліктовими видами з 3 родин. Живуть у прісній воді.
Єдиний вид рогозубоподібних (Ceratodontiformes) — рогозуб (Neoceratodus forsteri) — живе на мілководдях у північно-східній Австралії. Довжина до 175 см, тіло товсте, луска велика, парні плавці листоподібні, плавальний міхур непарний.
У лусковикоподібних (Lepidosireniformes) подовжене тіло, дрібна луска, парні плавці джгутоподібні, плавальний міхур («легеня») парний.
Протоптери (Protopterus, 4 види) живуть у водах тропічної Африки; довжина від 30 см до 2 м, іноді більше. Під час посухи в пересохлих водоймах впадають у сплячку (нерідко тривалу), яку проводять в норах, виритих у ґрунті.
Подібним чином поводиться лусковик, або лепідосирен (Lepidosiren paradoxa), що живе в басейні Амазонки. Живляться безхребетними, рибами, земноводними. Нерест у період дощів, ікра донна.
Протоптери і лусковик — об'єкти місцевого промислу. Рогозуб в Австралії — об'єкт охорони. Деколи дводишних утримують в акваріумах.
Анатомія і морфологія[ред. | ред. код]
 | Ця стаття може містити помилки перекладу з англійської мови. |
Всі дводишні мають неперервну хрящову хорду і добре розвинені піднебінні зуби. Базальні («примітивні») дводишні можуть зберегти маргінальні зуби і окостенілу черепну кришку. Кістки верхньої частини черепа в примітивного дводишного покриті мінералізованою тканиною під назвою космін, але в пост-девонських дводишних верхня частина черепа лежить під шкірою і мінералізована тканина втрачається. Всі сучасні дводишні демонструють значне зниження злиття кісток верхньої частини черепа, а його специфічні кістки не показують гомології з кістами черепа променеперих або тетрапод. Під час сезону розмноження в американських дводишних розвивається пара перистих придатків, які є високо модифікованими черевними плавниками. Вважають, що ними риби сприяють поліпшенню газообміну навколо яєць у гнізді.
Завдяки конвергентній еволюції у дводишних розвивалися внутрішні ніздрі, аналоги хоан чотириногих. Також вони мають мозок з певною схожістю до мозку безпанцирних земноводних (за винятком рогозуба, еволюційна лінія якого відгалужується близько 277 мільйонів років тому і мозок якого більш подібний до мозку латимерій).
Зубний набір дводишних відрізняється від будь-якого іншого виду групи. Шкірні зуби на піднебінні і нижній щелепі розвиваються серією рядків, щоб сформувати віялоподібну оклюзію поверхні. Ці шкірні зуби потім носять з утворенням однорідної робочої поверхні. У кількох групах, в тому числі у сучасних лусковикоподібних, ці гребені були модифіковані з утворенням лез, що стуляються.
Сучасні дводишні мають ряд личинкових ознак, які свідчать про неотенію. Вони також демонструють найбільший геном серед хребетних.
У сучасних дводишних тіло подовжене з м'ясистими, зв'язаними грудними і черевними плавниками, і одного непарного хвостового плавника, який заміняє спинний, хвостовий і анальний плавники у більшості риб.
Таксономія[ред. | ред. код]
Підклас Лопатепері (Sarcopterygii) Ряд Дводишні (Dipnoi) |--†Родина Diabolichthyidae | ┌--†Родина Uranolophidae | | __,--†Родина Speonesydrionidae └|-| '--†Родина Dipnorhynchidae | ,--†Родина Stomiahykidae └---|__ ,--†Родина Chirodipteridae | '--†Родина Holodontidae |------†Родина Dipteridae | __┌-†Родина Fleurantiidae └-| '--†Родина Rhynchodipteridae └--†Родина Phaneropleuridae |--†Родина Ctenodontidae └-| |--†Родина Sagenodontidae └--|--†Родина Gnathorhizidae └--Ряд Рогозубоподібні (Ceratodontiformes) |--†Родина Asiatoceratodontidae |--†Родина Ptychoceratodontidae |--Родина Рогозубові (Ceratodontidae) | |--Рід Ceratodus | └--†Рід Metaceratodus └--†Родина Neoceratodontidae | |'--†Рід Mioceratodus | └--Рід Neoceratodus └--Ряд Лусковикоподібні (Lepidosireniformes) '--Родина Lepidosirenidae └--Родина Protopteridae
Часова лінія родів[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1986.—831 с., ил., 29 л. ил.
Посилання[ред. | ред. код]
- Дводихальні // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
 | Це незавершена стаття з іхтіології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|