Дворічна — Вікіпедія

Селище Дворічна
	Герб Дворічної
	Ліцей після російського обстрілу, 5 січня 2023 року
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Куп'янський район
Рада	Дворічанська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засновано	1660
Статус	із 2024 року
Площа	4,04 км²
Населення	▼ 3650 (01.01.2017)
Густота	1090,5 осіб/км²;
Поштовий індекс	62709
Телефонний код	+380 5750
Географічні координати	49°51′04″ пн. ш. 37°40′20″ сх. д. / 49.85111° пн. ш. 37.67222° сх. д.Координати: 49°51′04″ пн. ш. 37°40′20″ сх. д. / 49.85111° пн. ш. 37.67222° сх. д.
Висота над рівнем моря	88 м ;
Відстань
Найближча залізнична станція:	Дворічна
До станції:	3 км
	До обл. центру:
- залізницею:	120 км
- автошляхами:	138 км
Селищна влада
Адреса	62702, Харківська область, Куп'янський р-н, с-ще Дворічна, вул. Слобожанська, 8
Карта
	Дворічна
	Дворічна Дворічна
	Дворічна у Вікісховищі

Дворі́чна — селище в Україні, у Дворічанській селищній громаді Куп'янського району Харківської області.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Селище міського типу Дворічна знаходиться на правому березі річки Оскіл в місці впадання в неї річок Верхня Дворічна і Нижня Дворічна. Річка Нижня Дворічна ділить селище на дві частини, є міст. На протилежному березі річки Оскіл розташовані селище Дворічне і село Гряниківка. Навколо селища невеликі лісові масиви (сосна). На відстані 4 км розташована залізнична станція Дворічна. Через селище проходить автомобільна дорога Р79.

Назва[ред. | ред. код]

Селище розташоване у заплаві двох річок — Нижньої Дворічної та Осколу. Звідси і назва — Дворічна.

Транспорт[ред. | ред. код]

Доїхати до Дворічної можна автобусом з Харкова (через Куп'янськ) або потягом («Харків-Тополі»).

Історія[ред. | ред. код]

Однією з характерних рис Дворічанщини є те, що протягом свого існування вона знаходилася на географічній і історичній межі держав і народів, про що свідчать окремі стоянки кам'яної доби та археологічні знахідки.

В IV-І тис. до нашої ери на цій землі сходилися кордони племен ямково-гребінцевої, середньостоговскої і трипільської культур. З другої половини III тисячоріччя до нашої ери й до XV сторіччя нашої ери представники Донецької групи ямної культури граничили й асимілювалися з племенами катакомбної культури. У V сторіччі до нашої ери землі на заході від річки Оскіл належали праслов'янам — осколотам. Тут проживали скіфи, сармати, болгари, угри, хазари, русичі, половці.

Після навали монголо-татар у XIII сторіччі цей край тривалий час залишався малозаселеним, тому його називали Диким Полем. Дворічна виникла на території Дикого Поля між річками Оскіл і Дворічна в 1660 році з метою захисту населення від набігів татар. У перші десятиліття свого існування поселення виконувало роль одного з прикордонних форпостів (наприкінці XVII століття воно мало назву Полкова Дворічна), а після ліквідації Полкового устрою Дворічна стала військовою слободою.

Основним заняттям дворічан здавна було землеробство, тваринництво, бджільництво й рибальство. Серед місцевих промислів виділявся винокурний промисел, селітроваріння, а також виробництво дьогтю.

В ті часи в Дворічній діяли п'ять ярмарків на рік, на які приїжджали купці з Харкова, Бєлгорода, Валуйок, Ізюму і Донецьких степів.

Наприкінці XIX і початку XX сторіччя капіталістичні відносини почали проникати в сільськогосподарське виробництво району. Заможні місцеві селяни побудували в Дворічній два цегельних заводи, паровий і водяний млини, олійницю.

Духовне життя краю з кінця XVIII сторіччя розвивалося при наявності значного прошарку росіян. Постійний зв'язок з російськими столицями надовго визначив специфіку Дворічанщини — складової частини Харківщини, як регіону інтенсивного україно-російського впливу.

У 1923 році на території Дворічанської волості були утворені Дворічанський і Вільшанський райони, що входили до складу Куп'янського повіту.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 183 жителі селища^[3].

1942 року тут відбувалися запеклі бої під час німецького наступу на куп'янському напрямку. 22 червня війська Південно-Західного фронту залишили районний центр і залізничну станцію Дворічна. У роки Великої Вітчизняної війни тільки з 23 червня по 31 грудня 1941 року до складу діючої армії з району було призвано 5742 місцевих жителя. А після звільнення Дворічної у 1943 році до лав Радянської Армії було призвано ще 3000 чоловік. Біля двохсот дворічан брали участь у партизанському русі. Раніше на цій території знаходився козацький наглядовий пункт, що був розташований на вершині Лисої гори — найвищої точки Дворічанщини.

Російське вторгнення в Україну (з 2022)[ред. | ред. код]

Під час російського вторгнення 2022 року селище потрапило під окупацію

12 вересня 2022 року, в ході контрнаступу, село було звільнено з-під російської окупації ^[4].

Після цього воно зазнавало обстрілів з боку російських військ та внаслідок чого було фактично знищене^[5]^[6]^[7]^[8].

23 лютого 2023 року було зруйновано будівлю адміністрації селищної ради^[9].

20 листопада 2023 року ворожих обстрілів із артилерії, мінометів та іншого озброєння зазнали щонайменше 16 населених пунктів області.

"Зокрема, під ворожим вогнем перебували Червона Зоря Богодухівського району, Плетенівка, Землянки, Бударки, Федорівка Чугуївського району, Дворічна, Синьківка, Іванівка, Берестове Куп'янського району та інші населені пункти. За добу постраждалих серед цивільних не зафіксовано", - повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.^[10]

Економіка[ред. | ред. код]

У селищі є кілька молочно-товарних, велика птахо-товарна ферми.
Дворічанський елеватор, OOO.
Дворічанське лісництво.
Дворічанська районна друкарня.
«Шевченкове», агрофірма, сільськогосподарське ПП.
Дворічанська харчосмакова фабрика, ЗАТ.
Мисливство «Бірюк».
Пекарня «Наш хліб».

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

Дворічанський дитячий навчальний заклад № 1 «Колосок».
Дворічанський дитячий садок № 2.
Дворічанський ліцей.
Дворічанський районний будинок культури.
Селищний центр фізичного здоров'я населення «Спорт для всіх».
Автовокзал.
Дворічанський краєзнавчий музей.
Центральна районна лікарня.
Центр дитячої та юнацької творчості.
Дворічанська дитяча музична школа.
Дитячо-юнацький клуб фізичної підготовки «Юність».
Дворічанська районна лікарня ветеринарної медицини.

Природа[ред. | ред. код]

Дворічна — мальовничий куточок Харківської області, що відомий своїми крейдяними горами, заповідниками і річкою Оскіл, берегами якої ішов у похід князь Ігор («Слово о полку Ігоревім»). На берегах річки росте багато рослин, занесених до Червоної книги України, зокрема чарівна і пухнаста трава — ковила. На крейдяних схилах живуть байбаки. У річці водиться багато видів риб.

Біля Дворічної організовано Національний природний парк «Дворічанський». Дата заснування: 11 грудня 2009. Адреса офісу НПП — с. Дворічна, 51, Дворічанський район, 62701, Харківська область.

На території смт. також знаходиться ботанічний заказник місцевого значення Коробочкине. Площа — 29,1 га. У ярах і балках правого берега річки Оскіл представлена унікальна для Харківщини рослинність крейдяних нашарувань. Рідкісні флора і фітоценози, які вимагають охорони.