Девід Джуліус — Вікіпедія

Девід Джуліус
англ. David Jay Julius
Народився 4 листопада 1955(1955-11-04) (68 років)
Брайтон-Біч, Бруклін, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1]
Країна  США
Діяльність викладач університету, фізіолог, біохімік
Alma mater Массачусетський технологічний інститут
Університет Каліфорнії (Берклі)
Вища школа ім. Авраама Лінкольна[d]
Галузь фізіологія, біохімія і нейронаука
Заклад Каліфорнійський університет у Сан-Франциско
UCSF Medical Centerd[2]
Колумбійський університет[3]
Науковий ступінь доктор філософії
Науковий керівник Ренді Шекман
Членство Національна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Угорська академія наук
У шлюбі з Holly Ingrahamd[1]
Нагороди

CMNS: Девід Джуліус у Вікісховищі

Девід Джуліус (4 листопада 1955(1955-11-04), Брайтон-Біч, Нью-Йорк) — американський фізіолог. Професор Каліфорнійського університету в Сан-Франциско.

Народився на Брайтон-Біч, здобув ступінь бакалавра у Массачусетському технологічному інституті в 1977 році. Захистив докторський ступінь у Каліфорнійському університеті в Берклі в 1984 році під спільним керівництвом Джеремі Торнера та Ренді Шекмана[4]. 1984—1989 постдок під орудою Річарда Ексела у Колумбійському університеті. Відомий як дослідник ноцицепції[en] — виникнення відчуття болю. Лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 2021 року.

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://www.jewishvirtuallibrary.org/david-julius
  2. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  3. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  4. David Julius, PhD 49th Faculty Research Lecture Award. senate.ucsf.edu. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 5 грудня 2016.
  5. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Zülch-Preis [Архівовано 7 січня 2015 у Wayback Machine.] bei mpg.de; abgerufen am 3. Juni 2011
  7. The Passano Awards 1945—2010 [Архівовано 7 жовтня 2012 у Wayback Machine.] bei passanofoundation.org; abgerufen am 2. Juni 2011
  8. Prince of Asturias Awards. Technical & Scientific Research 2010 [Архівовано 18 жовтня 2010 у Wayback Machine.] bei fpa.es; abgerufen am 2. Juni 2011
  9. The Shaw Prize in Life Science and Medicine 2010 [Архівовано 2018-06-24 у Wayback Machine.] bei shawprize.org; abgerufen am 2. Juni 2011
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |autor= та |datum= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |sprache= (можливо, |language=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titel= (можливо, |title=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |werk= (можливо, |work=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |zugriff= (можливо, |access-date=?) (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. The 2017 HFSP Nakasone Award goes to David Julius | Human Frontier Science Program. www.hfsp.org (англ.). Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 9 листопада 2018.
  12. All Gairdner Awards Laureates | Gairdner Foundation. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 9 серпня 2019.
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. Fundación BBVA. FBBVA. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 30 січня 2021.
  15. Breakthrough Prize in Life Sciences 2020. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 1 лютого 2020.
  16. 2020 Kavli Prize in Neuroscience. www.kavliprize.org. Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 27 травня 2020.
  17. The Nobel Prize in Physiology or Medicine 2021. NobelPrize.org (амер.). Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 4 жовтня 2021.