Дейнека Олександр Олександрович — Вікіпедія

Дейнека Олександр Олександрович

Народження 8 (20) травня 1899[1]
Курськ, Російська імперія[2]
Смерть 12 червня 1969(1969-06-12)[2][3][…] (70 років)
  Москва, СРСР[2]
Поховання Новодівичий цвинтар[5]
Країна  Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Жанр жанрове малярство
Навчання Вищі художньо-технічні майстерні
Діяльність художник, художник-плакатист, педагог, викладач університету, скульптор, ілюстратор, фотограф, графік, педагог
Відомі учні Аверков Павло Петрович і Tamara Dmitrievna Gladkayad
Працівник Московський архітектурний інститут
Член СХ СРСР
Партія КПРС
Роботи в колекції Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[6], Курська державна картинна галерея імені О. О. Дейнеки, Третьяковська галерея і Російський музей
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Москви» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
Народний художник СРСР Ленінська премія

CMNS: Дейнека Олександр Олександрович у Вікісховищі

Олександр Олександрович ́Дейне́ка (нар. 20 травня 1899, Курськ — пом. 12 червня 1969, Москва) — російський радянський живописець, графік, скульптор, педагог; член Спілки художників СРСР[7], дійсний член Академії мистецтв СРСР з 1947 року та її віцепрезидент у 19621966 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 8 [20] травня 1899(18990520) року в місті Курську (тепер Росія) в сім'ї працівників залізниці. З 1914 року навчався у Курському залізничному училищі, одночасно відвідував художню студію, організовану Михайлом Якименко-Забугою. У 19151917 роках навчався у Харківському художньому училищі у Михайла Пестрикова і Олександра Любімова. Після Лютневої ревулюції в Росії заняття в училищі припинилися і він повернувся до Курська, де вступив в лави Червоної армії, у 19191920 роках керував художньою студією при Курському політуправлінні і «ВікнамиРОСТа», малював плакати, оформляв театри і агітпотяги.

З 1920-х років — у Москві. У 19201925 роках навчався поліграфічному факультеті у Вищих художньо-технічних майстернях (був учнем Володимира Фаворського). З 1925 року був членом Товариства художників-станковистів, з 1928 року — членом художнього об'єднання «Октябрь», а в 19311932 роках — Російської асоціації пролетарських художників.

У 19281930 роках викладав у Вищому художньо-технічному, у 19281934 роках — Московському поліграфічному, у 19341936 і 19571963 роках — художньому, у 19451952 роках — Московському інституті прикладного та декоративного мистецтва (його директор в 19451948 роках), та у 19531957 роках — архітектурному інститутах. Член КПРС з 1960 року.

Помер в Москві 12 червня 1969 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.

Творчість[ред. | ред. код]

Працював у галузях станкового і монументально-декоративного живопису, станкової та журнальної графіки. Автор багатьох політичних плакатів і карикатур. Велика кількість його малюнків надрукована в журналах «Прожектор», «Красная Нива», «Даешь», «Безбожник». Серед робіт:

  • живопис
    • «Перед спуском в шахту» (1925);
    • «На будівництві нових цехів» (1926, Третьяковська галерея);
    • «текстильниця» (1927)
    • «Оборона Петрограда» (1928);
    • «На балконі» (1931);
    • «Дівчинка біля вікна» (1931);
    • «Найманець інтервентів» (1931);
    • «Мати» (1932);
    • «Полудень» (1932);
    • «Нічний пейзаж з кіньми і сухими травами» (1933);
    • «Дівчата, що купаються» (1933);
    • «Біг» (1934, Російський музей);
    • «Парашутист над морем» (1934);
    • «Донбас. В обідню перерву» (1935, Латвійський національний художній музей);
    • «Дорога в Маунт-Вернон» (1935, Астраханська картинна галерея імені П. М. Догадіна);
    • «Майбутні льотчики» (1938);
    • «Лівий марш» (1940);
    • «Околиця Москви. Листопад 1941 року» (1941, Третьяковська галерея);
    • «Оборона Севастополя» (1942, Російський музей);
    • «Донбас» (1947);
    • «Тракторист» (1956);
    • «Біля моря» (1956);
    • «Ковалі» (1957);
    • «Ранок» (1949);
    • «Лижники» (1950);
    • «Добрий ранок» (1960);
    • «Хокеїсти» (1960);
    • «Доярка» (1962);
    • «Червоногвардієць» (1962);

Виконав ілюстрації до дитячої книги льотчика Георгія Байдукова «Через полюс в Америку» (вийшла в світ у 1938 році)[7].

Брав участь у художніх виставках з 1925 року, зокрема:

  • «Плакат на службі п'ятирічки» (1932, Москва, приміщення Третьяковської галереї);
  • «Художники РРФСР за 15 років. 1917—1932» (1932—1933, Ленінград, Москва)[7].

Персональні виставки пройшли у Москві у 1959 році і у 1973 році посмертна.

Картини, графіка, скульптура і плакати митця знаходяться в зібраннях Національного музею «Київська картинна галерея», Центральному музеї Збройних Сил, Третьяковської галереї, Російського музею, Курської картинної галереї імені О. О. Дейнеки, Інституту російського реалістичного мистецтва, Державної російської бібліотеки, музею сучасної історії Росії, регіональних музеях і приватних колекціях[7].

Відзнаки[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Ім'я художника носять:

Також у Курську художнику встановлене погруддя.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118524380 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Дейнека Александр Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. SNAC — 2010.
  4. Берлінська академія мистецтв — 1696.
  5. російська Вікіпедія — 2001.
  6. http://www.moma.org/collection/works/83783
  7. а б в г д Трамвай мистецтв. [Архівовано 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
  8. Пам'ять народа. [Архівовано 12 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)

Література[ред. | ред. код]