Дейнека Олександр Олександрович — Вікіпедія
Дейнека Олександр Олександрович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 8 (20) травня 1899[1] Курськ, Російська імперія[2] | |||
Смерть | 12 червня 1969[2][3][…] (70 років) | |||
Москва, СРСР[2] | ||||
Поховання | Новодівичий цвинтар[5] | |||
Країна | Російська імперія Російська СФРР СРСР | |||
Жанр | жанрове малярство | |||
Навчання | Вищі художньо-технічні майстерні | |||
Діяльність | художник, художник-плакатист, педагог, викладач університету, скульптор, ілюстратор, фотограф, графік, педагог | |||
Відомі учні | Аверков Павло Петрович і Tamara Dmitrievna Gladkayad | |||
Працівник | Московський архітектурний інститут | |||
Член | СХ СРСР | |||
Партія | КПРС | |||
Роботи в колекції | Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[6], Курська державна картинна галерея імені О. О. Дейнеки, Третьяковська галерея і Російський музей | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Дейнека Олександр Олександрович у Вікісховищі |
Олександр Олександрович ́Дейне́ка (нар. 20 травня 1899, Курськ — пом. 12 червня 1969, Москва) — російський радянський живописець, графік, скульптор, педагог; член Спілки художників СРСР[7], дійсний член Академії мистецтв СРСР з 1947 року та її віцепрезидент у 1962—1966 роках.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 8 [20] травня 1899 року в місті Курську (тепер Росія) в сім'ї працівників залізниці. З 1914 року навчався у Курському залізничному училищі, одночасно відвідував художню студію, організовану Михайлом Якименко-Забугою. У 1915–1917 роках навчався у Харківському художньому училищі у Михайла Пестрикова і Олександра Любімова. Після Лютневої ревулюції в Росії заняття в училищі припинилися і він повернувся до Курська, де вступив в лави Червоної армії, у 1919—1920 роках керував художньою студією при Курському політуправлінні і «ВікнамиРОСТа», малював плакати, оформляв театри і агітпотяги.
З 1920-х років — у Москві. У 1920–1925 роках навчався поліграфічному факультеті у Вищих художньо-технічних майстернях (був учнем Володимира Фаворського). З 1925 року був членом Товариства художників-станковистів, з 1928 року — членом художнього об'єднання «Октябрь», а в 1931—1932 роках — Російської асоціації пролетарських художників.
У 1928–1930 роках викладав у Вищому художньо-технічному, у 1928–1934 роках — Московському поліграфічному, у 1934–1936 і 1957—1963 роках — художньому, у 1945–1952 роках — Московському інституті прикладного та декоративного мистецтва (його директор в 1945—1948 роках), та у 1953–1957 роках — архітектурному інститутах. Член КПРС з 1960 року.
Помер в Москві 12 червня 1969 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.
Творчість[ред. | ред. код]
Працював у галузях станкового і монументально-декоративного живопису, станкової та журнальної графіки. Автор багатьох політичних плакатів і карикатур. Велика кількість його малюнків надрукована в журналах «Прожектор», «Красная Нива», «Даешь», «Безбожник». Серед робіт:
- живопис
- «Перед спуском в шахту» (1925);
- «На будівництві нових цехів» (1926, Третьяковська галерея);
- «текстильниця» (1927)
- «Оборона Петрограда» (1928);
- «На балконі» (1931);
- «Дівчинка біля вікна» (1931);
- «Найманець інтервентів» (1931);
- «Мати» (1932);
- «Полудень» (1932);
- «Нічний пейзаж з кіньми і сухими травами» (1933);
- «Дівчата, що купаються» (1933);
- «Біг» (1934, Російський музей);
- «Парашутист над морем» (1934);
- «Донбас. В обідню перерву» (1935, Латвійський національний художній музей);
- «Дорога в Маунт-Вернон» (1935, Астраханська картинна галерея імені П. М. Догадіна);
- «Майбутні льотчики» (1938);
- «Лівий марш» (1940);
- «Околиця Москви. Листопад 1941 року» (1941, Третьяковська галерея);
- «Оборона Севастополя» (1942, Російський музей);
- «Донбас» (1947);
- «Тракторист» (1956);
- «Біля моря» (1956);
- «Ковалі» (1957);
- графічна серія «Севастополь» (1932—1934);
- панно і розписи в Центральному академічному театрі Російської армії (1940);
- мозаїчні плафони на станціях Московського метрополітену «Маяковська» (1939), «Комсомольська» (1938), «Новокузнецька» (1943);
- фриз для фойє Палацу з'їздів у Кремлі (Москва, 1960);
- мозаїки:
- «Ранок» (1949);
- «Лижники» (1950);
- «Добрий ранок» (1960);
- «Хокеїсти» (1960);
- «Доярка» (1962);
- «Червоногвардієць» (1962);
- вітраж «Баскетбол» (1964).
Виконав ілюстрації до дитячої книги льотчика Георгія Байдукова «Через полюс в Америку» (вийшла в світ у 1938 році)[7].
Брав участь у художніх виставках з 1925 року, зокрема:
- «Плакат на службі п'ятирічки» (1932, Москва, приміщення Третьяковської галереї);
- «Художники РРФСР за 15 років. 1917—1932» (1932—1933, Ленінград, Москва)[7].
Персональні виставки пройшли у Москві у 1959 році і у 1973 році посмертна.
Картини, графіка, скульптура і плакати митця знаходяться в зібраннях Національного музею «Київська картинна галерея», Центральному музеї Збройних Сил, Третьяковської галереї, Російського музею, Курської картинної галереї імені О. О. Дейнеки, Інституту російського реалістичного мистецтва, Державної російської бібліотеки, музею сучасної історії Росії, регіональних музеях і приватних колекціях[7].
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Нагороджений:
- Народний художник СРСР з 1963 року;
- Ленінська премія за 1964 рік (за мозаїки «Добрий ранок», «Доярка», «Червоногвардієць»);
- Герой Соціалістичної Праці (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 10 червня 1969 року; за великі заслуги в розвитку радянського образотворчого мистецтва, плідну громадську та педагогічну діяльність і в зв'язку з сімдесятиріччя з дня народження); вручені
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
Ім'я художника носять:
- вулиця в Курську (з 1976 року)[7];
- Курська картинна галерея;
- астероїд 9514 Дейнека.
Також у Курську художнику встановлене погруддя.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118524380 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Дейнека Александр Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Берлінська академія мистецтв — 1696.
- ↑ російська Вікіпедія — 2001.
- ↑ http://www.moma.org/collection/works/83783
- ↑ а б в г д Трамвай мистецтв. [Архівовано 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Пам'ять народа. [Архівовано 12 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Маца И. Л. А. Дейнека. Москва, 1959 (рос.);
- Дейнека Александр Александрович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Сысоев В. П. Дейнека. Альбом. Москва, 1973 (рос.);
- Дейнека Олександр Олександрович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Дейнека Олександр Олександрович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 205. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Андрейканіч А. І. Дейнека Олександр Олександрович // «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінка 36. [Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] ISBN 966-5467-23-4.