French
DeutschДекан (сполука) — Вікіпедія
| Декан (сполука) | |
|---|---|
 Структурна формула н-декану | |
 Структурна формула н-декану із показаними всіма атомами Карбону та Гідрогену | |
 Кульково-паличкова модель н-декану | |
| Назва за IUPAC | Декан[1] |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 124-18-5 |
| PubChem | 15600 |
| Номер EINECS | 204-686-4 |
| DrugBank | DB02826 |
| Назва MeSH | decane |
| ChEBI | 41808 |
| RTECS | HD6550000 |
| SMILES | CCCCCCCCCC |
| InChI | InChI=1S/C10H22/c1-3-5-7-9-10-8-6-4-2/h3-10H2,1-2H3 |
| Номер Бельштейна | 1696981 |
| Номер Гмеліна | 67816 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C10H22 |
| Молярна маса | 142,28 г/моль |
| Зовнішній вигляд | безбарвна рідина |
| Запах | бензиновий |
| Густина | 730 мг·мл−1 |
| Тпл | −30 °C |
| Ткип | 174 °C |
| Тиск насиченої пари | 195 Па[2] |
| Показник заломлення (nD) | 1,411–1,412 |
| В'язкість | 920 мкПа·с (за 20 °C) |
| Термохімія | |
| Ст. ентальпія утворення ΔfH 298 | −302,1—299,9 кДж·моль−1 |
| Ст. ентальпія згоряння ΔcH 298 | −6779,21—6777,45 кДж·моль−1 |
| Ст. ентропія S 298 | 425,89 Дж·K−1·моль−1 |
| Теплоємність, c p | 315,46 Дж·K−1·моль−1 |
| Небезпеки | |
| ЛД50 |
|
| MSDS | hazard.com |
| ГГС піктограми |   |
| ГГС формулювання небезпек | 226, 304 |
| ГГС запобіжних заходів | 301+310, 331 |
| Класифікація ЄС |  Xn |
| R-фрази | R10, R65 |
| NFPA 704 |  2 1 0 |
| Температура спалаху | 46,0 °C |
| Температура самозаймання | 210,0 °C |
| Вибухові границі | 0,8–2,6% |
| Пов'язані речовини | |
| Інші (алкани) | |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Дека́н — органічна сполука класу алканів з формулою C10H22.
Фізичні властивості[ред. | ред. код]
Декан — безбарвна рідина з бензиновим запахом.
- поверхневий натяг 23,89 кН/м (20 °C);
- критична температура 344,4 °C;
- критичний тиск 2,036 МПа;
- теплоємність 1,658 кДж/(кг·К) при 300 К;
- коефіцієнт теплопровідності 0,1351 Вт/(м·К) (20 °C).
Ізомерія[ред. | ред. код]
Теоретично можливі 75 структурних ізомерів з таким числом атомів. Проте серед них є й "дзеркальні" ізомери, які відрізняються один від одного як брати-близнюки дзеркальним відображенням. Отже, загальна кількість ізомерів декану - більша.
Отримання[ред. | ред. код]
Декан міститься в нафті. У промисловості його виділяють з бензинових і гасових фракцій нафти за допомогою молекулярних сит (діаметр ≈5·10−4 мкм). Він утворюється під час піролізу нафтопродуктів.
Його можна синтезувати дією натрію на пентилбромід:
- .
Хімічні властивості[ред. | ред. код]
Декан піддається горінню, як і інші алкани. За наявності достатньої кількості кисню він горить з утворенням води та вуглекислого газу .
- .
Застосування[ред. | ред. код]
Входить до складу дизельного палива (цетанове число 76.9), в суміші парафінів С9-С16 використовується у виробництві α-олефінів для біорозкладаючих миючих засобів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ decane - Compound Summary. PubChem Compound. USA: National Center for Biotechnology Information. 16 вересня 2004. Identification and Related Records. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 5 січня 2012 року.
- ↑ Yaws, Carl L. (1999). Chemical Properties Handbook. New York: McGraw-Hill. с. 159-179. ISBN 0-07-073401-1.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гончаров А. І., Корнілов М. Ю. Довідник з хімії. — К.: Вища школа, 1974.- 304 с
- Справочник нефтехимика, под ред. С.К. Огородникова, т. 1 - 2, М., 1978; Selected values of properties of hydrocarbons and related compounds, v. 1-7, Texas, 1975. Г. В. Дроздов.
| |||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
