Дельта Дніпра — Вікіпедія

Дельта Дніпра (справа). Фотографія з космосу

Де́льта Дніпра́ — дельта річки Дніпро. Займає пониззя Дніпра при його впадінні в Дніпровський лиман Чорного моря. Це друга за величиною дельта України, після дельти Дунаю. Дельта Дніпра не має яскраво вираженої трикутної форми.[1]

Гідрографія[ред. | ред. код]

Дельта Дніпра починається за 50 км вище від гирла при відгалуженні рукава Кінської. Має чотирикутний обрис. Середня ширина 10—12 км, місцями до 17 км. З півдня її обмежують Олешківські піски. Площа дельти Дніпра становить приблизно 350 км², куди входять протоки, озера й озерця, заводі, заболочені ділянки, рукави, притоки та частина невеликих наносних островів у самому лимані. Своїми розмірами виділяється Великий Потьомкінський острів. Інші великі острови: Бакайський, Білогрудий, Борщовий, Великий, Великий Соколин, Гапський, Забич, Карантинний, Круглик, Толока.

Основні рукави дельти: Рвач (судноплавний рукав), Кінка, Кошова, Старий Дніпро, Перебійна, Чайка, Канава, Нова Кінка, Серединка, Литвинка, Свинячка, Корабела.

Палеодельта Дніпра[ред. | ред. код]

Локалізована на північно-західному шельфі Чорного моря і є ймовірним покладом метанових гідратів.[2]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дельта Дніпра. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 9 вересня 2012.
  2. Скупчення газових гідратів у палеодельті Дніпра як об’єкт сейсмічних досліджень. Accumulations of gas hydrates in the Dnieper paleo-delta area as an object of seismic studies. Архів оригіналу за 16 листопада 2016. Процитовано 15 листопада 2016.

Джерела[ред. | ред. код]