Демонстрація зі свічками — Вікіпедія

Площа Гвездослава в Братиславі

Демонстрація зі свічками (словац. sviečková demonštrácia) — перша антикомуністична демонстрація в Чехословаччині з часів Празької весни 1968 року, що відбулась в Братиславі 25 березня 1988 року[1][2].

Підготовка[ред. | ред. код]

Кардинал Ян Чарногурський в 2003 році

Ідея антикомуністичної демонстрації належала словацькому хокеїсту та громадському діячеві Маріану Штястному, який виступав і жив в Швейцарії, а також виконавчий віце-президент Всесвітнього конгресу Словаччини і його соратник доктор Пол Арнольд зі Швейцарії. Вони через свекруху хокеїста, що побувала в Швейцарії, зв'язалися з дисидентами всередині Чехословаччини, і його пропозиція отримала підтримку. Безпосередніми організаторами акції були дисиденти і католицькі активісти Ян Чарногурський та Франтішек Міклошко, їх підтримав кардинал Франтішек Томашек. Ф.Міклошко звернувся до влади за офіційним дозволом на демонстрацію, але отримав очікувану відмову.

Інформація про захід поширювалася через Радіо Ватикану, Радіо Вільна Європа та Голос Америки.

Проведення[ред. | ред. код]

Демонстрація стала першим важливим кроком на шляху знищення комуністичного режиму в Чехословаччині. Вона відбулася в п'ятницю, 25 березня 1988 року. Ще до початку демонстрації поліція під різними приводами затримала основних організаторів і деяких діячів католицької церкви, так що вони не мали можливості бути присутніми.

Меморіал на площі Гвездослава, створений Патріком Коваковскім у 2008 році

О шостій годині вечора на площі Гвездослава в центрі Братислави зібралося близько 2 000 осіб. Ще близько 12 000 перебувало на прилеглих вулицях[3]. Демонстранти стояли з прапорами і свічками, запаленими незважаючи на сильний дощ, та співали гімн. Поліція намагалася розігнати натовп водометами і кийками. Демонстранти витримали півгодини, як і було заплановано, після чого розійшлися. За час демонстрації був заарештований 141 учасник, кілька десятків було побито поліцейськими[4].

Лідери комуністичної партії Чехословаччини (наприклад, прем'єр-міністр Словаччини, міністр внутрішніх справ, міністр культури) спостерігав цією «операцію» зсередини готель Carlton на площі Гвездослава.

Значення[ред. | ред. код]

Демонстрація стала визначною тим, що, хоча й була організована релігійними активістами, вона об'єднала людей різних переконань: католиків, лютеран, енвайронменталістів та інших прихильників змін[3][4].

25 березня оголошено Днем боротьби за права людини в Словаччині, в пам'ять про демонстрацію зі свічками.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Alan W. Ertl Toward an Understanding of Europe: A Political Economic Précis of Continental Integration. — Universal-Publishers, 2008. — 379 р. isbn=9781599429830
  2. Darina Malova. The Slovak National Movement: a case of successful contention // Uncivil society?: contentious politics in post-communist Europe / Petr Kopecký,Cas Mudde. — Routledge, 2003. — С. 58. — ISBN 9780415265850.
  3. а б Candle Demonstration — March 25, 1988. History[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. а б Padraic Kenney A Carnival of Revolution: Central Europe 1989. P.216

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]