Демцю Михайло Іванович — Вікіпедія

Михайло Іванович Демцю

Народження 2 січня 1953(1953-01-02) (71 рік)
с. Круковець
Національність українець
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Жанр станковий живопис
Навчання Львівське училище прикладного мистецтва ім. Івана Труша
Діяльність художник
Напрямок експресіонізм, постімпресіонізм
Нагороди
Народний художник України Заслужений діяч мистецтв України

CMNS: Демцю Михайло Іванович у Вікісховищі

Михайло Іванович Демцю (2 січня 1953, у с. Круковець, Самбірського району, Львівської області) — український художник-постімпресіоніст[1] та експресіоніст[2]. Народний художник України (2010). Роботи відрізняються яскравістю, об'ємністю прошарків фарби, позитивними емоціями та оптимізмом. Поєднують у собі західноєвропейські та українські традиції.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Львівське училище прикладного мистецтва ім. Івана Труша (1980; навчався у Тараса Драгана і М. Бордуна). Член СХУ (1987, Львівська організація). Член Клубу українських митців (1991). Член Національної спілки художників України (1998). Заслужений діяч мистецтв України (2003).

Нагороди:

  • 2001 — Всеукраїнське триєнале живопису. ІІІ премія;
  • 2003 — Фестиваль кераміки в Музеї кераміки. Вестервальд, Німеччина. І премія.

Роботи знаходяться у музеях України та Європи і численних приватних колекціях.

Вже за життя Демцю зарезервував собі місце на Личаківському кладовищі у Львові поруч з могилою Івана Франка[3].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Михайло Демцю — Готується до друку третій випуск[недоступне посилання з липня 2019] // Мистецький олімп України 2009.
  2. Тунік-Чорна Юлія. «Михайло ДЕМЦЮ: «Львівський експресіонізм — це я!» [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Високий замок, №82 (4214), 30.04.2010.
  3. Зустріч із Сальвадором Далі минула в приязній атмосфері. muza.in.ua. 11 листопада 2009. Архів оригіналу за 9 листопада 2011. Процитовано 10 липня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]