French
DeutschДемчишин Ростислав Петрович — Вікіпедія
| Демчишин Ростислав Петрович | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 2 жовтня 1948 (75 років) |
| Громадянство | СРСР |
| Професії | диригент, композитор |
| Освіта | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка |
| Нагороди |  |
| Дружина | Леся Боровець |
 Файли у Вікісховищі | |
Ростисла́в Петро́вич Демчи́шин (* 2 жовтня 1948, Львів) — український композитор і диригент. Заслужений діяч мистецтв України[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив Львівську консерваторію у 1988 році[2].
Диригент Львівського оперного театру[2], хормейстер і диригент Галицького камерного хору (м. Львів)[1]. В 1989 році створив і очолив Галицький симфонічний оркестр[2], з 1993 року очолює ансамбль «Галицька ревія»[2].
Член Національної спілки композиторів України з 2007 року.
Родина[ред. | ред. код]
- Дружина — Леся Боровець, заслужений діяч мистецтв України (з 1996)[2].
- Син — Тарас Демчишин, відомий музикант-кларнетист і диригент.
Твори[ред. | ред. код]
- Кантата «Містечко-Берестечко» на слова Тараса Шевченка (1964)
- Симфонічна поема «Мій щасливий день»
- Вокально-симфонічна поема «Україна є, Україна буде» на слова Зої Ружин (1990)
- «Гаї шумлять» на слова Павла Тичини (1994)
- Вокально-хорова поема «Юність Тараса» (2002)
Література[ред. | ред. код]
- Лесик І. Концерт української музики у Лос-Анджелесі // Америка. 13.04.2002
- Гірняк Ю. До Кобзаря — як до вівтаря (З авторського вечора львівського композитора та диригента Ростислава Демчишина) // За вільну Україну. 22.03.2007
Джерело[ред. | ред. код]
Особистий сайт: www.demchyshyn.lviv.ua[недоступне посилання з квітня 2019]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій. Архів оригіналу за 30 вересня 2009. Процитовано 11 серпня 2014.
- ↑ а б в г д І один внутрішній світ для двох[недоступне посилання з квітня 2019]