Дені Гітлі — Вікіпедія

Канада Дені Гітлі
Народився 21 січня 1981(1981-01-21) (43 роки)
Фрайбург, ФРН
Зріст 193 см
Вага 100 кг
Позиція крайній нападник
Кидок лівий
Проф. клуби «Атланта Трешерс»
«Берн»
«Ак Барс»
«Оттава Сенаторс»
«Сан-Хосе Шаркс»
«Міннесота Вайлд»
«Анагайм Дакс»
«Томас Сабо Айс Тайгерс»
Нац. збірна Канада Канада
Драфт НХЛ 2-й загальний, 2000
«Атланта Трешерс»
Ігрова кар'єра 2001 — 2016

CMNS: Дені Гітлі у Вікісховищі

Дені Гітлі (англ. Dany Heatley, нар. 21 січня 1981, Фрайбург) — канадський хокеїст, що грав на позиції крайнього нападника. Грав за збірну команду Канади.

Олімпійський чемпіон. Провів понад 900 матчів у Національній хокейній лізі.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

На клубному рівні[ред. | ред. код]

Хокейну кар'єру розпочав 2000 року на аматорському рівні виступами за університетську команду «Вісконсин».

2000 року був обраний на драфті НХЛ під 2-м загальним номером командою «Атланта Трешерс».

«Атланта Трешерс» (2001–2005)

У складі «Трешерс» дебютував у сезоні 2001–02, набравши у регулярній першості 67 очок та став переможцем Пам'ятного трофею Колдера.

Наступного сезону Дені набирає рекордні 89 очок.

У вересні 2003 року він потрапляє в автомобільну аварію на Ferrari 360 разом з партнером по клубу Дені Снайдером, який отримав перелом черепу та через шість днів помер від септичного шоку. До основного складу Гітлі повернувся після тривалого лікування в січні 2004 року.

Через локаут у сезоні 2004–05, він виступає в Європі, де захищає кольори спочатку швейцарського СК «Берн», а наприкінці ігрового сезону російського «Ак Барсу».

«Оттава Сенаторс» (2005–2009)

Влітку 2005 нападник був проданий до «Оттава Сенаторс». З «сенаторами» Дені укладає трирічний контракт на суму $13.5 мільйонів доларів. 29 жовтня 2005, Гітлі вдзначився покером у перемождному матчі 8–0 проти «Торонто Мейпл Ліфс».[1] Свій перший сезон у складі Оттави він завершив з новим рекордом набраних очок 103 у 82-х іграх регулярної першості.[2]

У сезоні 2006–07 років, Дені відзначається вдруге поспіль півсотнею голів у регулярній першості та стає першим гравцем після Павла Буре,[3] також він входить до першої команди всіх зірок. У фіналі Кубка Стенлі його клуб поступився в серії 1:4 «Анагайм Дакс».[4]

Сезон 2007–08 став не таким вдалим за попередній. Гітлі пропустив 11 матчів через травму яку зазнав через зіткнення з гравцем «Детройт Ред Вінгз» Далласом Дрейком.

3 жовтня 2008 року його та Кріса Філліпса обрано асистентами капітану «сенаторів» Данієля Альфредссона.[5]

«Сан-Хосе Шаркс» (2009–2011)
Гітлі в формі «Шаркс», 2009 рік.

12 вересня 2009, Гітлі обміняли на двох гравців «акул» Мілана Міхалека та Джонатана Чічу.[6]

У четвертому матчі першості Дені відзначивсся першим хет-триком у переможному матчі проти «Колумбус Блю-Джекетс». 20 листопада, він відзначається другим хет-триком у переможному матчі 6–3 проти «Філадельфія Флаєрс».

2 грудня 2010, гравець вперше грав в Оттаві, незважаючи на таблички з прикрими написами на адресу Гітлі «акули» перемогли «сенаторів» 4–0, а сам нападник записав до свого активу результативну передачу.

«Міннесота Вайлд» (2011–2014)

3 липня 2011 його обмінюють до «Міннесоти» на чеського гравця Мартіна Гавлата. Тут він грає разом з Девіном Сетогучі, колишнім партнером по «Оттаві».[7]

У скороченному сезоні 2012–13 Дені в 36-и іграх набирає 21 очко. У квітні він отримав травму після зіткнення з колишнім партнером по «акулам» Власичем.[8][9]

Сезон 2013–14 став найгіршим в кар'єрі гравця за час виступів у НХЛ — 19 очок в перших 55-и матчах.[10]

«Анагайм Дакс» (2014–2015)

9 липня 2014, як вільний агент Гітлі уклав угоду з «Дакс» але 11 грудня 2014 його відправили до фарм-клубу «Норфолк Едміралс».[11] 28 лютого 2015 року нападника продали до «Флорида Пантерс» в обмін на Томаша Флейшманна[12] та транзитом відправлений до фарм-клубу «Сан-Антоніо Ремпедж».

Загалом провів 946 матчів у НХЛ, включаючи 77 ігор плей-оф Кубка Стенлі.

«Томас Сабо Айс Тайгерс»

17 вересня 2015 він укладає угоду з німецьким клубом з Нюрнбергу. Цей сезон став останнім в ігровій кар'єрі гравця.[13]

На рівні збірних[ред. | ред. код]

Був гравцем молодіжної збірної Канади в складі якої став двічі бронзовим призером. Виступав за національну збірну Канади, на головних турнірах світового хокею провів 71 гру в її складі.

Нагороди та досягнення[ред. | ред. код]

Статистика[ред. | ред. код]

Клубні виступи[ред. | ред. код]

Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
1999–00 «Вісконсин» НКАА 38 28 28 56 32
2000–01 «Вісконсин» НКАА 39 24 33 57 74
2001–02 «Атланта Трешерс» НХЛ 82 26 41 67 56
2002–03 «Атланта Трешерс» НХЛ 77 41 48 89 58
2003–04 «Атланта Трешерс» НХЛ 31 13 12 25 18
2004–05 «Берн» НЛА 16 14 10 24 58
2004–05 «Ак Барс» Росія 11 3 1 4 22 4 2 1 3 4
2005–06 «Оттава Сенаторс» НХЛ 82 50 53 103 86 10 3 9 12 11
2006–07 «Оттава Сенаторс» НХЛ 82 50 55 105 74 20 7 15 22 12
2007–08 «Оттава Сенаторс» НХЛ 71 41 41 82 76 4 0 1 1 6
2008–09 «Оттава Сенаторс» НХЛ 82 39 33 72 88
2009–10 «Сан-Хосе Шаркс» НХЛ 82 39 43 82 54 14 2 11 13 16
2010–11 «Сан-Хосе Шаркс» НХЛ 80 26 38 64 56 18 3 6 9 12
2011–12 «Міннесота Вайлд» НХЛ 82 24 29 53 28
2012–13 «Міннесота Вайлд» НХЛ 36 11 10 21 8
2013–14 «Міннесота Вайлд» НХЛ 76 12 16 28 18 11 1 5 6 4
2014–15 «Анагайм Дакс» НХЛ 6 0 0 0 0
2014–15 «Норфолк Едміралс» АХЛ 25 2 5 7 8
2014–15 «Сан-Антоніо Ремпедж» АХЛ 18 6 7 13 8 3 0 0 0 0
2015–16 «Томас Сабо Айс Тайгерс» ДХЛ 46 17 15 32 30 12 2 3 5 14
Усього в НХЛ 869 372 419 791 620 77 16 47 63 63

Збірна[ред. | ред. код]

Рік Команда Турнір Місце І Г П О ШХ
2000 Канада МЧС 3 7 2 2 4 4
2001 Канада МЧС 3 7 3 2 5 10
2002 Канада ЧС 6-е 7 2 2 4 2
2003 Канада ЧС 1 9 7 3 10 10
2004 Канада ЧС 1 9 8 3 11 4
2004 Канада КС 1 6 0 2 2 2
2005 Канада ЧС 2 9 3 4 7 16
2006 Канада ОІ 7-е 6 2 1 3 8
2008 Канада ЧС 2 9 12 8 20 4
2009 Канада ЧС 2 9 6 4 10 8
2010 Канада ОІ 1 7 4 3 7 4
Національна збірна 71 44 30 74 56

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Heatley scores four in a row; Senators embarrass Leafs. The San Diego Union-Tribune. 29 жовтня 2005. Архів оригіналу за 21 лютого 2009. Процитовано 29 вересня 2008.
  2. Heatley, Senators singe Thrashers. Sporting News. Архів оригіналу за 11 лютого 2009. Процитовано 29 вересня 2008.
  3. Senators' coach: Heatley's best yet to come. Sporting News. 22 квітня 2007. Архів оригіналу за 11 лютого 2009. Процитовано 29 вересня 2008.
  4. 2007 NHL Stanley Cup Playoffs Summary. Hockey-Reference.com (англ.). Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 26 травня 2020.
  5. Hartsburg gives Heatley an A. Ottawa Citizen. 3 жовтня 2008. Архів оригіналу за 2 лютого 2009. Процитовано 3 жовтня 2008.
  6. By Associated Press, San Jose Mercury News."Heatley joins Sharks [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]." September 18, 2009.
  7. Dany Heatley welcomes trade to Minnesota, ready to become Wild's go-to scorer. NHL.com. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 15 березня 2014.
  8. Report: Minnesota Wild's Dany Heatley to have shoulder surgery - NHL.com - News. NHL.com. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 15 березня 2014.
  9. Wild gets big win in Columbus; Dany Heatley to undergo shoulder surgery | Russo's Rants. StarTribune.com. Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 15 березня 2014.
  10. Fox, Luke (11 листопада 2013). NHL rumours: Why no one wants Heatley. Sportsnet. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 11 листопада 2013.
  11. Ducks' Heatley clears waivers (Updated). 30 грудня 2014. Архів оригіналу за 8 березня 2015. Процитовано 2 червня 2020.
  12. Panthers trade Fleischmann to Ducks for Heatley, Pick. Національна хокейна ліга. 28 лютого 2015. Архів оригіналу за 14 грудня 2015. Процитовано 1 березня 2015.
  13. DEL schedule and statistics. Німецька хокейна ліга. 21 травня 2016. Архів оригіналу за 21 травня 2016. Процитовано 21 травня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]