Держава Словенців, Хорватів і Сербів — Вікіпедія

	Država Slovenaca, Hrvata i Srba; Држава Словенаца, Хрвата и Срба; Država Slovencev, Hrvatov in Srbov ; Держава Словенців, Хорватів і Сербів
	Прапор
	Держава СХС: історичні кордони на картіДержава Словенців, Хорватів і Сербів
Столиця	Загреб; 45°48′ пн. ш. 15°58′ сх. д.H G O
Мови	словенська, хорватська, і сербська
Форма правління	Республіка
Президент¹	Антон Корошець
Віце президенти¹	Анте Павелич
	Светозар Прибичевич
Історичний період	Перша Світова війна
- Незалежність	29 жовтня 1918
- Утворення Королівства Сербів, Хорватів і Словенців	1 грудня 1918
Попередник	Наступник
	Боснія і Герцеговина
	Королівство Хорватія-Славонія
	Герцогство Крайна
	Королівство Далмація
Королівство Сербів, Хорватів і Словенців
Королівство Італія
	¹
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Держава Словенців, Хорватів і Сербів

Держава Словенців, Хорватів і Сербів — держава, що була утворена в південній частині Австро-Угорщини після її руйнації наприкінці Першої світової війни на теренах, населених переважно словенцями, хорватами та сербами.

Назва[ред. | ред. код]

Словенською мовою держава звалася Država Slovencev, Hrvatov in Srbov, а сербською і хорватською Država Slovenaca, Hrvata i Srba (або Држава Словенаца, Хрвата и Срба).

Серби, згадані в назві держави, були ті, що проживають у Боснії та Герцеговині, Хорватії-Славонії (в тому числі Срем), а також Далмації (в тому числі Бока Которська і Чорногорське Узбережжя до Спіч біля Бар), а не населення Королівства Сербія (яке включало територію сучасної Північної Македонії), Королівство Чорногорія і Воєводина (включаючи Банат, Бачка і Бараня).

Історія[ред. | ред. код]

Держава офіційно утворена 29 жовтня 1918. Її керівним органом була Національна рада (Narodno vijeće), до складу якої увійшли найвпливовіші політики того часу. Президентом був словенець Антон Корошець. Два віце-президенти були серб Светозар Прибичевич і хорват Анте Павелич.

Нова держава намагалася включити усі території колишньої Австро-Угорщини, де жили словенці, хорвати і серби. Але серби у Воєводині (включаючи Банат, Бачка і Бараня) заперечували проти цього і створили свою власну адміністрацію під верховною владою Сербської національної ради у місті Нові-Сад.

24 листопада 1918 регіон Срем, який спочатку був частиною Держави словенців, хорватів і сербів, відокремився від Держави і приєднався до Королівства Сербія.
25 листопада 1918 до Королівства Сербія приєдналася Воєводина.

Щоб уникнути передачі флоту Антанті, австрійський імператор передав увесь австро-угорський ВМФ і торговельний флот, у тому числі усі порти, арсенали і берегові укріплення, Національній раді Держави. Національна рада надіслала дипломатичні ноти урядам Франції, Великої Британії, Італії, Сполучених Штатів і Росії з повідомленням про те, що Держава не перебуває у стані війни ні з будь-ким із них, і що Рада прийняла весь австро-угорський флот. Флот, однак, незабаром було атаковано і знищено італійською ескадрою Regia Marina.

Держава не отримала міжнародного дипломатичного визнання перш ніж вона перестала існувати. 1 грудня 1918 Національна рада об'єднала Державу з Королівством Сербія (яке вже було об'єднано з Королівством Чорногорія) з метою створення Королівства сербів, хорватів і словенців.

Література[ред. | ред. код]

О. С. Пархомчук. Корфуська декларація 1917 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

Посилання[ред. | ред. код]

Država Slovenaca, Hrvata i Srba (1918.) (in Croatian)
State of Slovenes, Croats, and Serbs Stamps
Map