Державний капіталізм — Вікіпедія

Державний капіталізм зазвичай описується як економічна система, в якій комерційна (тобто та, що приносить прибуток) економічна діяльність здійснюється державним апаратом при керуванні й організації засобів виробництва в капіталістичному стилі — підтримка умов найманої праці, що випливають з централізованої власності,[1] навіть якщо держава номінально соціалістична.[2] Тобто, коли всі або частина засобів виробництва є юридично власністю держави, або під її керівництвом: коли насправді вони приватні або під контролем привілейованого класу людей: тих, хто монополізував політичну владу. Термін державний капіталізм стало вживають до економічної системи, де засоби виробництва перебувають у приватних руках, але держава має значний контроль над розподілом кредитних та інвестиційних ресурсів; в якій держава контролює значну або повну частину капіталу, промисловості, бізнесу. Державний капіталізм характеризується домінуванням державних комерційних підприємств в економіці. Приклади державного капіталізму включають акціоновані державні установи.

Використання соціалістами[ред. | ред. код]

Державний капіталізм використовується у різних течіях соціалізму, в тому числі соціальними анархістами

Використання більш пізніми лівими комуністами і комуністами робітничих рад[ред. | ред. код]

Ліві комуністи/комуністи робітничих рад традиційно за межами Росії вважають радянську систему — системою державного капіталізму. Отто Рюле, видатний німецький лівий комуніст, розвинув цю ідею з 1920-х років, і пізніше вона була сформульована одним з головних теоретиків голландського комунізму робітничих рад Антоном Паннекуком, наприклад, в «Державний капіталізм і диктатура [Архівовано 29 грудня 2018 у Wayback Machine.]»(1936).

Випадки реалізації[ред. | ред. код]

Китайська Народна Республіка[ред. | ред. код]

Економіка Сінгапуру[ред. | ред. код]

Радянський Союз[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Williams, Raymond (1983). Capitalism. Keywords: A vocabulary of culture and society, revised edition. Oxford University Press. с. 52. ISBN 0195204697. {{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр: |10= (довідка)
  2. ↑ Binns, Peter (1986). State Capitalism. Архів оригіналу за 3 травня 2007. Процитовано 31 травня 2007.

Література[ред. | ред. код]

  • Рудольф Гильфердинг. Государственный капитализм или тоталитарное государство? // «Социалистический вестник». — № 459 (1940). — C. 92–93.(рос.)
  • Андрей Здоров. Государственный капитализм и модернизация Советского Союза: марксистский анализ советского общества. — Москва: Комнига, 2006. — 124 с.(рос.)
  • Samir Amin, «Expansion or Crisis of Capitalism? (Are the U.S.S.R. and China Capitalist?)», in Contemporary Marxism, issue 9 (1984), pp. 3–17.(англ.)
  • Peter Cheng, Marxism and Capitalism in the People's Republic of China, Lanham: University Press of America, 1988, 76 pp.(англ.)
  • Michel Chossudovsky, Towards Capitalist Restoration? Chinese Socialism after Mao, Basingstoke, 1986, 266 pp.(англ.)
  • Tony Cliff, Stalinist Russia: A Marxist Analysis, M. Kidron, 1955. 273 pp.(англ.)
  • Andy Ford, «China — capitalist or not?», in Socialism Today, Issue 131 (September, 2009).(англ.)
  • Marcel van der Linden, Western Marxism and the Soviet Union: A Survey of Critical Theories and Debates Since 1917, Leiden—Boston: Brill, 2007. XII + 380 pp.(англ.)
  • Friedrich Pollock, «State Capitalism: Its Possibilities and Limitations», in Studies in Philosophy and Social Science, issue IX (1941), pp. 200–225.(англ.)
  • Ryan L. Worrall, «U.S.S.R: Proletarian or State Capitalist?», in Modern Quarterly, vol. XI, no. 2 (Winter 1939), pp. 5–19.(англ.)
  • Lynn Walsh, «China's hybrid economy», in Socialism Today, Issue 122 (October, 2008).(англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Державний_капіталізм&oldid=41178089