Десятинний монастир Різдва Пресвятої Богородиці — Вікіпедія

Десятинний монастир Різдва Пресвятої Богородиці
	Новий кам'яний Володимиро-Ольгинський храм Десятинного монастиря
Розташування	Київ Україна
Конфесія	Православна церква
Єпархія	Київська єпархія УПЦ (МП)
Тип монастиря	Чоловічий монастир
Реліквії	Володимирська-Десятинна ікона Божої Матері Список чудотворної ікони Божої матері Княжеградская («Мінська»)
Настоятель	Єпископ Гедеон (Харон) звільнений з посади
Стан	призначений до демонтажу
	desyatynniy.com

Десятинний монастир Різдва Пресвятої Богородиці — незаконно встановлена мала архітектурна форма (МАФ)^[2], розташована на місці будівництва першого кафедрального Собору Київської Русі на честь Пресвятої Богородиці (Десятинної церкви). За традицією це місце вважається місцем смерті руських первомучеників Феодора Варяга і його сина Іоанна. На думку Московського патріархату, МАФ є їхнім діючим чоловічим монастирем.

Незаконне будівництво[ред. | ред. код]

Передісторія спорудження «храму-кіоску» в буферній зоні пам'яток ЮНЕСКО, де заборонене нове будівництво, почалася в 2006 році. Тоді на цьому місці було проведено богослужіння. Цій події передувало благословення митрополита Володимира архімандритові з російським громадянством Гедеону^[3]^[4] відслужити Пасхальне богослужіння на цьому місці. Для цього був встановлений храм-намет (скінія).

У 2006 році монастир набув своєї головної святині ікону Пресвятої Богородиці «Володимирська-Десятинна».

У 2006 році Митрополит Мінський і Слуцкий, Патріарший Екзарх усієї Білорусі Філарет передав в дар Десятинної церкви список чудотворної ікона Божої матері «Княжеградська» («Мінська»)^[5].

У 2007 році 25 травня Блаженнійший Митрополит Київський і все України Володимира освятив храм на честь рівноапостольного великого князя Володимира і княгині Ольги.^[6]

14 квітня 2009 року Священним Синодом УПЦ прийнято рішення про відкриття в Києві Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці^[7], а того ж року, 9 липня, намісником монастиря призначений архімандрит Гедеон (Харон).^[8]

У 2010 році здійснений перший в історії монастиря чернечий постриг.

У 2012 році 15 грудня здійснено підпал Володимиро-Ольгинського храму Десятинного монастиря.

У 2013 році 30 квітня Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Володимира (Сабодан) вчинив чин оновлення відреставрованого храму після пожежі.

У 2015 році 29 грудня в Десятинному монастирі Різдво Пресвятої Богородиці відбулася канонізація блаженного Христа ради юродивого Іоанна Босого.^[9]

У 2017 році 6 травня в обителі здійснена урочиста літургія з чином прославляння Володимирсько-десятинної ікони Божої Матері. Богослужіння очолив Предстоятель Української православної церкви Митрополит Київський і усієї України Онуфрий (Березовський).

25 травня 2018 року рішенням Синода Української православної церкви намістник Десятинного монастиря архімандрит Гедеон (Харон) був обраний єпископом Макаровским, вікарієм Київської Митрополії.

18 червня 2018 року митрополит Київський і всієї України Онуфрій у храмі Різдво Пресвятої Богородиці Голосіївського благочиння Києва звершив архиєрейську хіротонію архімандрита Гедеона в єпископа Макарівського, вікарія Київської митрополії.^[10]

Архітектура Володимиро-Ольгинського храму[ред. | ред. код]

У 2012 році в малому дерев'яному храмі Десятинного монастиря Різдво Пресвятої Богородиці на честь рівноапостольного князя Володимира і княгині Ольги був проведений ремонт зовнішніх фасадів і покрівлі. Проект реконструкції був розроблений в візантійському стилі Х століття. Перед поглядом жителів і гостей міста Києва засяяло прекрасний храм у візантійському стилі.

Храм складається з центральної частини, вівтарної, ризниці і братської трапезної. Портал центрального входу в храм був прикрашений мармуровими різьбленими колонами і деталями з каменю на яких зображені стародавні християнські символи. З боків від входу встановлені бронзові зображення великих рівноапостольних князя Володимира і княгині Ольги. Князь Володимир в лівій руці тримає хрест, а в правій Десятинни собор Пресвятої Богородиці. Над князем Володимиром зображені лики Святителя Миколая, Архістратига Гавриїла, і священномученика Климента, Папи Римського. Княгиня Ольга в правій руці тримає хрест над нею так само зображення угодників Божих: святої великомучениці Варвари, Архістратига Михаїла та пророка Божого Гедеона.

Над порталом центрального входу в храм знаходиться зображення нерукотворного образу (Убруса) Спасителя. З боків Спаса зображення ангелів, які як би підтримують ікону схиливши голову перед царем Слави. Зображення виконані з метала, позолочені сусальним золотом. Закінчує ансамбль центрального входу надкупольний образ Пресвятої Богородиці (Оранта) з херувимами, з боків яких встановлені тризуби — стародавні зображення, знайдені під час археологічних розкопок Десятинного Собору. Зображення так само виконані з метала і покриті золотом.

Південна частина храму прикрашена кам'яними виробами з пісковика з візантійськими зображеннями хрестів, різьбленими панелями, на яких в техніці барельєфу зображені лінійно стилізовані орнаменти. На стіні встановлено пам'ятну плиту з текстом «Благословенням Отця, поспешеніем Сина, і сприянням Святого Духа, освячений бисть цей храм на честь Святих великих Рівноапостольних кн. Володимира і кн. Ольги Різдва Пресвятої Богородиці Десятіннаго чоловічого монастиря в літо від Різдва Христового 2007 Місяць іюлія 25 дня Блаженнішим Митрополитом Київський і все України Володимир (Сабодан) при наміснику архімандрит Гедеона (Харон) во славу Пресвятої Богородиці і Пріснодіви Марії, блаженної пам'яті вождів і воїнів і всіх Православних Християн живіт свій за віру і отечество поклали, амінь.»

На вівтарній частині храму в ніші знаходиться мідна ікона Пресвятої Богородиці «Державна». Східна частина храму прикрашена 4 плитами, на яких також зображені хрести, під вікнами кам'яні вставки. Так само на стіні влаштована абревіатура з букв ДМР, (логотип монастиря).

Північна частина так само прикрашені різьбленими кам'яними вставками, на яких зображені хрести. Весь храм прикрашений пілястрами, нішами, профільованими поясами і мідними карнизами. Віконні отвори увінчані аркою і забезпечені кованими решітками ручної роботи, за задумом архітектора все решітки мають різну форму, під вікнами розташована візерункова цегляна кладка. Цоколь храму обкладений природними каменями — граніт, лабрадорит, піщаник, так само в деяких місцях вмонтована плинфа і камені від першого Десятинного храму Пресвятої Богородиці.

Купол храму зроблений у візантійському стилі зливається з об'ємом будівлі, покритий міддю. Дерев'яні двері храму обрамлені мідної чеканкою. Масивні ковані дверні ручки завершують ансамбль дверних прорізів. У темний час доби по периметру білосніжний храм прикрашає підсвічування теплих тонів.

Намістники[ред. | ред. код]

Єпископ Гедеон (Харон)

Особливо шановані свята[ред. | ред. код]

21 вересня — Різдво Пресвятої Богородиці (престольне свято)
28 липня — день свята Хрещення Русі і день пам'яті св. равноап. князя Володимира (престольне свято)
24 липня — день пам'яті св. равноап. великої княгині Ольги (престольне свято)
П'ятниця Світлої Седмиці — день пам'яті «Володимирської-Десятинної» ікони Божої Матері
29 грудня — день пам'яті св. блаженного Іоанна Босого, Христа ради юродивого
9 жовтня — день пам'яті св. пророка Божого Гедеона

Святині монастиря[ред. | ред. код]

«Володимирська-Десятинна» ікона Божої Матері (копія).
Список чудотворної ікона Божої матері «Княжеградская» («Мінська»).
Рака з частками мощей преподобних Йова та Амфілохія Почаївських чудотворців.
Ікона з часткою мощів святого великомученика Георгія Побідоносця.
Ікона святителя Іоанна, архієпископа Шанхайського і Сан-Франциського з часткою його мощей, поясом, хреста з клобука, частиною труни.
Ікона з часткою мощів визнаної святою у Російській православній церкві Матрони Московської.
Ікона з часткою мощів визнаного святим у Російській православній церкві Федора Ушакова^[11]