Детектор — Вікіпедія

Детектор (рос. детектор, англ. detector, нім. Detektor, Nachweisgerät n, Fühler m):

  1. Пристрій або речовина для визначення та перетворення енергії чи фізичного поля (випромінювання) в інший вид енергії, зручний для індикації, подальшої реєстрації та вимірювання.
  2. Радіотехнічний пристрій для детектування електричних коливань.
  3. Прилад для виявлення різних фізичних явищ, реєстрації — частинок (детектор частинок), рентгенівського (пулюєвого), нейтронів, протонів тощо.
  4. Чутливий елемент або вимірювальний перетворювач вимірювального пристрою.
  5. Прилад для визначення складу газових сумішей.

За допомогою детектора визначають склад випромінювання, вимірюють його інтенсивність, спектр енергій частинок, вивчають процеси взаємодії швидких частинок з атомними ядрами і процеси розпаду нестабільних частинок.

Література[ред. | ред. код]