Джавадов Іскандер Джавад-огли — Вікіпедія

Ф
Іскандер Джавадов
Особисті дані
Повне ім'я Іскандер Джавад-огли Джавадов
Народження 2 серпня 1956(1956-08-02) (67 років)
  Баку, АзРСР, СРСР
Зріст 171 см
Вага 72 кг
Прізвисько Чапай[1]
Громадянство  СРСР
 Азербайджан
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1969—1973 ДЮСШ-6 (Баку)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1975 СРСР «Хазар» (Сумгаїт) ? (?)
1976 СРСР «Автомобіліст» (Баку) ? (?)
1977–1982 СРСР «Нефтчі» 109 (18)
1982-1983 СРСР «Динамо» (Москва) 4 (0)
1983–1988 СРСР «Нефтчі» 174 (37)
1989 СРСР «Кяпаз» (Кіровабад) 5 (2)
1989 СРСР «Ністру» (Кишинів) 19 (6)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Іскандер Джавад-огли Джавадов (азерб. İskəndər Cavad oğlu Cavadov, 2 серпня 1956, Баку) — радянський футболіст, який грав на позиції нападника. Відомий за виступами у складі команди «Нефтчі» з Баку у вищій лізі СРСР. По завершенні футбольної кар'єри — азербайджанський футбольний функціонер.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Іскандер Джавадов народився в Баку. Спочатку він займався боротьбою, боксом, гімнастикою. Футболом розпочав займатися пізно, в 14 років, хоча до цього активно грав у вуличний футбол. Після закінчення ДЮСШ Іскандера не взяли до команди вищої ліги СРСР «Нефтчі» з Баку у зв'язку з тим, що там уже грав його старший брат Фізулі[2], і тому в 1975 році футболіст розпочав виступи в команді другої ліги «Хазар» із Сумгаїта, а в 1976 році став гравцем іншої команди другої ліги «Автомобіліст» з Баку. У 1977 році новий головний тренер «Нефтчі» Геннадій Бондаренко вирішив залучити до бакинської команди молодих футболістів, й у команді з'явились Іскандер Джавадов, Ігор Пономарьов, Самедага Шихларов, Асім Худієв. Іскандер Джавадов швидко став лідером нападу бакинської команди, й у 1979 році його обрали капітаном команди.[3] Іскандер Джавадов відрізнявся на полі технічністю, і низка провідних радянських команд бажали бачити футболіста у своєму складі, та й сам Джавадов хотів перейти до іншого клубу, оскільки з «Нефтчі» майже нереально було отримати виклик до збірної СРСР. У середині 1982 року Іскандер Джавадов став гравцем московського «Динамо». Проте Спортивний комітет СРСР тривалий час не давав дозволу на перехід, та й футболісту з іншого міста важко було адаптуватися в московській команді, тому в 1982 році Джавадов зіграв лише 2 матчі в Кубку УЄФА, а в 1983 році зіграв лише 4 матчі в чемпіонаті СРСР, та вирішив повернутися до бакинського клубу. Проте на заваді цьому стало керівництво МВС СРСР, якому підпорядковувались усі команди «Динамо», та яке хотіло бачити Джавадова у своїй підвідомчій команді, й лише за втручання тодішнього члена Політбюро ЦК КПРС Гейдара Алієва футболісту вдалось повернутися до «Нефтчі».[4][2][1] Після повернення до бакинської команди Джавадов повернув собі звання лідера команди, та одного з кращих її бомбардирів, та грав у її складі до кінця 1988 року, коли новий головний тренер Юрій Кузнецов вирішив омолодити команду та відрахував із неї кількох провідних футболістів.[4] На початку 1989 року Іскандер Джавадов став гравцем команди другої ліги «Кяпаз» з Кіровабада, а з середини 1989 року грав у команді першої ліги «Ністру» з Кишинева, після чого завершив виступи на футбольних полях у зв'язку із травмою хребта.[1][4][3]

Після завершення футбольної кар'єри[ред. | ред. код]

Після завершення виступів на футбольних полях Іскандер Джавадов тривалий час працював у органах прокуратури Азербайджану, обирався віце-президентом асоціації ветеранів клубу «Нефтчі». У 2005 році Джавадова обрали членом виконкому Асоціації футбольних федерацій Азербайджану.[1] Проте вже в 2006 році Іскандера Джавадова усунули з посади члена виконкому за вислови в адрес президента азербайджанської футбольної асоціації Раміза Мірзоєва та головного тренера національної збірної Шахіна Дінієва.[4] У 2008 році Джавадова обрали президентом асоціації футбольних федерацій регіонів Азербайджану.[1]

Життя поза футболом[ред. | ред. код]

Братом Іскандера Джавадова є інший колишній гравець бакинського «Нефтчі» Фізулі Джавадов.[5] Племінник Іскандера Джавадова, Вагіф Джавадов, також є футболістом. який грав також і за національну збірну Азербайджану.[6]

У 2006 році президент Азербайджану Ільхам Алієв нагородив Іскандера Джавадова Орденом «Слава».[1][4]

У 2016 році в Баку вийшла друком книга «№ 11 Искендер Джавадов» російською та азербайджанською мовами, в якій описується біографія Іскандера Джавадова.[7][1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж В Баку презентована книга "№11 Искендер Джавадов" с участием легендарных футболистов (ФОТО) (рос.)
  2. а б Искендер Джавадов: Глава МВД СССР Щелоков отправил меня в военную часть за желание уйти из Динамо [Архівовано 28 листопада 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. а б Искендеру Джавадову 50 лет!. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
  4. а б в г д ИСКЕНДЕРУ ДЖАВАДОВУ — 50 ЛЕТ [Архівовано 28 листопада 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
  6. Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
  7. Искендер Джавадов: Меня пытались отдалить от «Нефтчи» [Архівовано 28 листопада 2021 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]