Джеймс Баллард — Вікіпедія

Джеймс Баллард
англ. J. G. Ballard
Джеймс Баллард у 1993 році
Ім'я при народженні James Graham Ballard
Народився 15 листопада 1930(1930-11-15)
Шанхай, Китай
Помер 19 квітня 2009(2009-04-19) (78 років)
Лондон, Англія, Сполучене Королівство
·рак простати
Поховання Кенсал-Грін
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Національність англієць
Місце проживання Sheppertond[1]
Діяльність письменник
Alma mater Кембриджський університет, Королівський коледж, Кембрідж і The Leys Schoold
Мова творів англійська
Роки активності з 1951
Жанр наукова фантастика
Magnum opus Аварія, Імперія Сонця (роман), Світ, що потонув (роман Балларда), The Crystal World і The Burning Worldd
Конфесія атеїзм
Діти Bea Ballardd
Нагороди

CMNS: Джеймс Баллард у Вікісховищі

Джеймс Грем Баллард (англ. James Graham Ballard; нар. 15 листопада 1930, Шанхай — пом. 19 квітня 2009) — англійський письменник, одна з найбільших постатей англійської літератури другої половини XX століття. Спочатку популярність йому принесли науково-фантастичні оповідання і романи, передовсім апокаліптичні, а пізніше також психопатологічні трилери з фантастичною складовою («Автокатастрофа», «Бетонний острів» і інші).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині дипломата. Під час Другої світової війни майбутній письменник з батьками і сестрою був поміщений в японський концтабір для цивільних осіб, а після закінчення війни приїхав до Великої Британії. 1949 року Баллард вступив до Кембриджського університету, маючи намір зайнятися психологією.[2]

Вже під час навчання Баллард став писати і зрозумів, що заняття клінічною медициною не залишать йому часу для творчості. 1952 року його взяли на відділення англійської літератури Лондонського університету, проте через рік молодий письменник був вимушений залишити заняття.[3] 1953 року він вступив до Королівських ВПС і два роки прослужив у Канаді.[4]

Баллард написав перший роман «Вітер з нізвідки» (The Wind from Nowhere) за два тижні відпустки, аби, за його словами, зрозуміти, що означає бути професійним письменником. Після успішної публікації твору в 1962 році він залишає роботу редактора в журналі Chemistry and Industry і повністю присвячує себе літературі.

Письменник відомий романами «Автокатастрофа», «Імперія сонця», «Кокаїнові ночі», «Суперканни» і іншими. Перші два екранізували Девідом Кроненбергом (1996) і Стівеном Спілбергом (1987) відповідно.

На думку деяких критиків, проза Балларда заклала основи особливого напряму в літературі, що вивчає психологічні і психопатологічні результати технологічного, соціального або природного розвитку.

Переклади українською[ред. | ред. код]

Оповідання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Владимир Гаков. Виток спирали (зарубежная научная фантастика 60—70-х годов). — Москва: «Знание», 1980.(рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://theparisreview.org/interviews/2929/the-art-of-fiction-no-85-j-g-ballard
  2. The Art of Fiction No. 85 (англ.). Т. Winter 1984, № 94. 1984. ISSN 0031-2037. Процитовано 12 грудня 2023.
  3. The Papers of James Graham Ballard - Archives Hub. archiveshub.jisc.ac.uk. Процитовано 12 грудня 2023.
  4. Pringle, David (19 квітня 2009). Obituary: JG Ballard. The Guardian (en-GB) . ISSN 0261-3077. Процитовано 12 грудня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]