Джеймс Джин — Вікіпедія

Джеймс Джин
James Jean
Народження 1979(1979)
Тайвань
Країна США США
Жанр художник книги
Навчання Школа образотворчих мистецтвd
Діяльність художник, художник коміксів, унаочнювач
Напрямок сюрреалізм
Нагороди
Сайт jamesjean.com

Джеймс Джин (англ. James Jean 1979 р.н. ) - художник-ілюстратор і художник коміксів зі Сполучених Штатів, неодноразовий переможець в конкурсах художників обкладинок.

Життєпис[ред. | ред. код]

Джеймс Джин народився 1979 року в Тайвані. Батьки перебралися в США. Хлопець зростав і навчався в містечку Парсіпані (Parsippany), штат Нью-Джерсі. Влаштувався в Школу візуальних мистецтв (School of Visual Arts) в місті Нью-Йорк, котру непогано закінчив.

Почав робити ілюстрації з 2001 року. Брав участь в декількох графічних конкурсах. Вже 2004 року отримав першу нагороду в цій галузі графіки — премію Айснера в номінації «найкращий художник обкладинки». Вдруге цю ж премію отримав 2007 року.

Художня манера[ред. | ред. код]

Дотримується стилістики сюрреалізму. Ретельно відтворює фантазійні і дитячі образи. Серед улюблених персонажів — довгонога і наївна дівчинка-підліток. Графічні техніки дозволяють відтворювати сюжет лише одною фарбою. Якщо раніше це була лише чорна фарба,в 20 ст. до неї додали яку завгодно. Персонажі можуть бути відтворені одною зеленою, одною фіалковою, блакитною чи двома яскравими і ненатуральними фарбами. Джеймс Джин широко використовує ці засоби створення власних ілюстрацій.

На початку 2010-х рр. спробував власні сили в стінопису. Персонаж монументального твору на фасаді — та ж довгонога і наївна дівчинка-підліток, вкрита листям і стрічками, що мокне під дощем. Вся композиція нагадує малюнок, збільшений до розмірів чотириповерхового будинку. Використана лише одна червонувата фарба, як в плакаті чи ілюстрації до популярного молодіжного журналу. Сильною стороною обдарування Джеймса Джина є яскрава декоративність образів.

Дівчинку в стінопису можна сприймати і як персонажа японської гравюри укійо-е, і як алегорію (весни, осені, теплого літнього дощу, від якого не хочеться ховатися). Персонаж приємний, неагресивний і різко контрастує вишуканим малюнком і ретельним виконанням з сучасними безглуздими графіті.

Джерела[ред. | ред. код]

  • 2008
    • Moore, Booth. «Fairy-Tale Vision.» The Los Angeles Times (March 30, 2008) [ill.]
    • Atkinson, Nathalie. «Pure Jeanius.» The National Post (February 21, 2008) [ill.]
    • «James Jean». PPaper (February, 2008): 56-58. [ill.]
    • Eric Nakamura. «James Jean: Comic Couture.» Giant Robot, Issue 54 (August, 2008): 49-55. [ill.] [cover]
  • 2007
    • Silva, Horacio. «Now Sketching — James Jean’s Prada Prints.» The New York Times Magazine (December, 2007) [ill.]
    • Flynn, Paul. «Fashion Loves Art.» POP (Winter, 2007): 147, 149, 156,163,164. [ill.] [cover]
    • Choe, David. «James Jean.» Juxtapoz, No. 73 (February, 2007): 72-83. [ill.]
    • Vollero, Joan. «Unseen Forces.» Theme (Summer, 2007): 50-57. [ill.] [cover]
    • Owens, Annie «James Jean: Black Parade.» Hi-Fructose, Volume 5 (2007): 58-64. [ill.]
    • «台湾出生, 美國發光 James Jean.» DPI, Volume 98 (June, 2007): 52-59. [ill.]
    • Vollero, Joan. «Unseen Forces.» Theme (Summer, 2007): 50-57. [ill.] [cover]
    • Shukhman, Yevgeniy. «Mean Toys.» Mean (March-April, 2007): 24, 25 [ill.]
  • 2006
    • Cohen, Fernanda. «James Jean: Lineas Exquisitas.» 90+10 (September-October, 2006): 62-67. [ill.]
    • «Exhibit’eh.» Cool’eh, Volume 2, Issue 4 (August, 2006): 38-39, 84-85. [ill.]
  • 2005
    • Nowicka, Agate. «Galeria James Jean.» EXKLUSIV (July, 2005): 70-77. [ill.]
    • Bourdeaux-Maurin, Helianthe. «Characters: Scene 1811». Characters (2005): 5. [ill.]
    • Speasmaker, Joel. «The A-Z Issue.» The Drama, Issue 5 (2005): 36. [ill.]
    • Leach, Matt. «Infinite Activity: The Art of James Jean.» Empty, Issue 4 (2005): 52-63. [ill.]
  • 2004
    • Ojun, Lisha. «Alternative Wonderland: The Art of James Jean.» ISH (2004): 90-97. [ill.]
    • Young, Robert. «James Jean: The Prodigal Cover Boy.» The Comics Interpreter, Volume 2. Issue 3 (2004): 26-41 [ill.] [cover]
  • 2000
    • Cyr, Lisa. «Visual Melody.» HOW (December, 2000): 62-63. [ill.]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]