Джеймс Ґренвілл — Вікіпедія

Джеймс Ґренвілл
Народився 12 лютого 1715(1715-02-12)[1]
Помер 14 вересня 1783(1783-09-14) (68 років)
Діяльність політик
Alma mater Ітонський коледж[2]
Знання мов англійська
Членство Іннер-Темплd
Посада Член 11-го парламенту Великої Британіїd, Член 9-го парламенту Великої Британіїd, Член 10-го парламенту Великої Британіїd, Член 12-го парламенту Великої Британіїd і Член 13-го парламенту Великої Британіїd
Батько Річард Ґренвілл[1]
Мати Hester Grenville, 1st Countess Templed[1]
Брати, сестри Henry Grenvilled, Джордж Ґренвілл, Hester Pitt, Countess of Chathamd, Thomas Grenvilled і Річард Ґренвілл-Темпл, 2-й граф Темпл
У шлюбі з Mary Smythd
Діти Річард Ґренвіллd[1] і Джеймс Ґренвілл, 1-й Барон Ґластонбері[1]
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґренвілл.

Джеймс Ґренвілл (12 лютого 1715 — 14 вересня 1783) — британський політик .

Він народився у Воттон-Гаузі, Бекінґемшир, у 1715 році у впливовій політичній родині Ґренвіллів і був одним із п'ятьох братів, які пішли в політику. Він був третім сином Річарда Ґренвілла, видатного політичного діяча графства Бекінґемшир, а серед його братів були Річард Ґренвілл-Темпл, 2-й граф Темпл, Джордж Ґренвілл, пізніше прем’єр-міністр, і Томас Ґренвілл. Він отримав освіту в Ітонському коледжі (1728-32) і вивчав право в Іннер-Темплі, куди його покликали до адвокатури в 1738 році[3].

У 1738 році він успадкував Батлей-Корт, Сомерсет, від своєї тітки Кетрін Ріґґс, уродженої Симкокс[4].

Він був вперше обраний членом парламенту в 1741 році за списком лорда Кобгема і служив одним із так званих "дитинчат Кобгема" в перші роки його роботи в парламенті. У 1746 році він отримав посаду в Торговій раді[5]. З 1756 до 1761 року під керівництвом Пітта він був молодшим лордом казначейства. Інші посади включали лорда казначейства (листопад 1756-квітень 1757 та липень 1757-березень 1761), коферера дому (березень - жовтень 1761), таємного радника, 1761 і спільного віце-скарбника Ірландії (серпень 1766-січень 1770).

У жовтні 1761 року після відставки свого зятя Вільяма Пітта Джеймс Ґренвілл пішов у відставку разом з ним і перейшов у опозицію. Пізніше він був посередником у примиренні між Джорджем Ґренвіллом, який спричинив розрив у своїй родині, не пішовши у відставку, та їхнім старшим братом Річардом Ґренвіллом-Темплом, 2-м графом Темплом, близьким союзником Пітта[6].

Він одружився з Мері, донькою та спадкоємицею Джеймса Сміта з Південного Елкінґтона, Лінкольншир, і з нею народив синів-близнюків. Його наступником у 1783 році став його син Джеймс, який отримав більшу частину свого маєтку і пізніше був номінований бароном Ґластонбері, хоча частина власності також перейшла до молодшого близнюка генерала Річарда Ґренвілла[4]. Обидва сини разом служили депутатами від Бекінґема з 1774 по 1780 рік.

Він похований у церкві Святого Леонарда в Батлі.

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ http://www.historyofparliamentonline.org/volume/1754-1790/member/grenville-james-1715-83
  3. ↑ GRENVILLE, James (1715-83), of Butleigh Court, Som. History of Parliament Online. Процитовано 11 червня 2016.
  4. ↑ а б Butleigh. British History Online. Процитовано 26 березня 2018.
  5. ↑ Lawson p.43-44
  6. ↑ Lawson p.216-217

Бібліографія[ред. | ред. код]

Lawson, Philip. George Grenville: A Political Life. University of Manchester Press, 1984.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джеймс_Ґренвілл&oldid=38779821