French
DeutschДжованні Скіапареллі — Вікіпедія
| Джованні Скіапареллі | |
|---|---|
| італ. Giovanni Virginio Schiaparelli | |
|
| |
| Народився | 14 березня 1835[1][2][…] Савільяно, Кунео, П'ємонт, Італія[4][5] |
| Помер | 4 липня 1910[1][2][…] (75 років) Мілан, Королівство Італія[4][5] |
| Поховання | Монументальне кладовище |
| Країна | _crowned.svg){kind=small} Королівство Італія |
| Діяльність | астроном, політик |
| Alma mater | Туринський університет |
| Галузь | астрономія |
| Заклад | Пулковська обсерваторія Brera Astronomical Observatoryd |
| Посада | сенатор Королівства Італіяd |
| Науковий керівник | Йоганн Франц Енке і Струве Отто Васильович |
| Членство | Лондонське королівське товариство Академія делла Круска Баварська академія наук Петербурзька академія наук Шведська королівська академія наук Національна академія дей-Лінчей Прусська академія наук Леопольдина Національна академія наук Італіїd Національна академія наук США Туринська академія наук[5] |
| Брати, сестри | Celestino Schiaparellid |
| Нагороди | |
 Джованні Скіапареллі у Вікісховищі | |
Джова́нні Вірджи́ніо Скіапаре́ллі (італ. Giovanni Virginio Schiaparelli; 14 березня 1835 — 4 липня 1910 — італійський астроном.
Біографія[ред. | ред. код]
У 1854 році Скіапареллі закінчив Туринський університет, після чого почав працювати в Берліні. У 1859—1860 роках працював у Пулківській обсерваторії, у 1862 році став директором обсерваторії Брера, яка розташована в Мілані.
Скіапареллі спостерігав за подвійними зорями й об'єктами Сонячної системи, зокрема планетою Марс. 26 квітня 1861 року Скіапареллі вдалося знайти астероїд 69 Гесперія. У 1866 році він вперше показав, що метеорні потоки Леоніди й Персеїди пов'язані з кометами.
У 1877 році Скіапареллі вдалося віднайти марсіанські канали (він назвав їх прямими лініями на поверхні планети). Завдяки такій назві наприкінці XIX — на початку XX століття стала поширеною точка зору про штучне виникнення «каналів» та існування цивілізації на Марсі. Дещо пізніше було доведено, що канали є оптичною ілюзією.
Скіапареллі також помітив, що деякі об'єкти на поверхні Марса залишаються чіткими навіть протягом потужних пилових бур, на основі чого він виніс вірне припущення про їх значну висоту. Сьогодні один з цих об'єктів — гора Олімп (21,9 км) — відомий як найвища гора Сонячної системи[6].
У 1872 році Скіапареллі був нагороджений золотою медаллю Королівського астрономічного товариства. На його честь названі кратери на Місяці та Марсі.
Скіапареллі — дядько відомого модельєра Ельзи Скіапареллі.
Науковий доробок[ред. | ред. код]
Відомий своєю теорією метеорів і відкриттям «каналів» на Марсі. Почесний член Петербурзької АН (з 1904 року).
Нагороди й відзнаки[ред. | ред. код]
- 1872 — Золота медаль Королівського астрономічного товариства (англ. Gold Medal of the Royal Astronomical Society)
- 1902 — Медаль Кетрін Брюс
Див. також[ред. | ред. код]
- 4062 Скіапареллі — астероїд, названий на честь вченого[7].
- Скіапареллі (спускний апарат) — спускний апарат, призначений для посадки на поверхню Марса у рамках космічної програми «Екзомарс».
- Теорія гомоцентричних сфер
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #117225967 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Скиапарелли Джованни Вирджинио // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в www.accademiadellescienze.it
- ↑ Moore 1977, Guide to Mars, p. 120
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Джерела[ред. | ред. код]
- И. Г. Колчинский, А. А. Корсунь, М. Г. Родригес, «Астрономы», Биографический справочник, — Київ, «Наукова думка», 1977
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с.
| ||||||||||
