Джованні Сімеоне — Вікіпедія

Ф
Джованні Сімеоне
Особисті дані
Повне ім'я Джованні Пабло Сімеоне
Народження 5 липня 1995(1995-07-05) (28 років)
  Буенос-Айрес, Аргентини
Зріст 181 см
Вага 81 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Італія «Наполі»
Номер 18
Юнацькі клуби
2008–2012 Аргентина «Рівер Плейт»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2013–2016 Аргентина «Рівер Плейт» 27 (2)
2015–2016 →  Аргентина «Банфілд» 34 (12)
2016–2017 Італія «Дженоа» 35 (12)
2017–2019 Італія «Фіорентина» 74 (20)
2019–2021 Італія «Кальярі» 72 (18)
2021–2023 Італія «Верона» 35 (17)
2022–2023 →  Італія «Наполі» 25 (4)
2023– Італія «Наполі» 0 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2012–2015 Аргентина Аргентина U-20 12 (12)
2016– Аргентина Аргентина (ол.) 3 (0)
2016 Аргентина Аргентина U-23 3 (0)
2018 Аргентина Аргентина 5 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 5 червня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 18 серпня 2022.

Джованні Сімеоне (ісп. Giovanni Simeone, нар. 5 липня 1995, Буенос-Айрес) — аргентинський футболіст, нападник італійської «Верони» і національної збірної Аргентини. Гравець клубу «Наполі». Чемпіон Італії 2023 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 5 липня 1995 року в родині аргентинського футболіста Дієго Сімеоне та Кароліни Бальдіні. Джованні народився в іспанському місті Мадрид позаяк його батько в цей час захищав кольори місцевого «Атлетіко». Через роботу батька Джованні у 1997 році переїхав до Італії, але 2003 року повернувся до Мадриду. Лише 2005 року, коли його батько Дієго став гравцем аргентинського «Расинга», Джованні повернувся на історичну батьківщину.

У 2008 році пішов до футбольної школи клубу «Рівер Плейт», коли його батьку очолив головну команду. В листопаді підписав свій перший професійний контракт[1], а 2013 року був включений до першої команди[2].

4 серпня 2013 року Джованні дебютував за першу команду «Рівер Плейта» в матчі Прімери проти клубу «Хімнасія і Есгріма», провівши на полі усі 90 хвилин[3]. Свій перший гол за «Рівер Плейт» Сімеоне забив 8 вересня 2013 року в матчі проти «Тігре»[4]. У 2014 році виграв з командою національний чемпіонат і Південноамериканський кубок, а 2015 року став володарем Рекопи Південної Америки та Кубка Лібертадорес.

Влітку 2015 року відправився в оренду в «Банфілд». Відіграв за команду з околиці Банфілда наступний сезон своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Банфілда», був основним гравцем атакувальної ланки команди і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,35 голу за гру першості.

У серпні 2016 року перебрався до Європи, перейшовши за 3 мільйони євро до італійського «Дженоа». Провівши сезон 2016/17 у найвищому італійському дивізіоні, привернув увагу провідних клубів континенту, зокрема інтерес до нього приписувався мадридському «Атлетіко», команду якого очолював його батько Дієго. Утім найбільш предметним виявився інтерес з боку «Фіорентини», до якої нападник і приєднався 16 серпня 2017 року.

Провівши два сезони у Флоренції, влітку 2019 року перейшов на умовах оренди з обов'язковим подальшим викупом до «Кальярі». Протягом двох років був основним гравцем сардинської команди, взявши участь у 71 матчі Серії A.

26 серпня 2021 року був орендований «Вероною». Протягом сезону 2021/22 був стабільним гравцем основного складу веронців і став їх найкращим бомбардиром, відзначившись 17-ма голами у 35 іграх Серії A. По завершенні сезону «Верона» скористалася правом викупу контракту нападника за 12 мільйонів євро.

18 серпня 2022 року перейшов на умовах оренди з правом викупу до «Наполі». Літом 2023 року «Наполі» викупив контракт гравця у «Верони» за 12 мільйонів євро.[5]

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

З 2012 року залучався до складу молодіжної збірної Аргентини. У 2015 році у складі молодіжної збірної Аргентини виграв молодіжний чемпіонат Південної Америки[6]. Сам Джованні став кращим бомбардиром турніру, забивши 9 голів у 9 іграх[7][8]. Перемога на контитентальному змаганні дозволила Сімеоне разом зі збірною влітку того ж року поїхати на молодіжний чемпіонат світу, втім на ньому аргентинці не виграли жодного матчу і не змогли вийти з групи. Всього на молодіжному рівні зіграв у 26 офіційних матчах, забив 19 голів.

З 2016 року захищає кольори олімпійської збірної Аргентини на Олімпійських іграх 2016 року у Ріо-де-Жанейро[9].

7 вересня 2018 року дебютував в офіційних матчах за національну збірну Аргентини, відзначивши свій дебют забитим голом. Того ж року провів ще чотири гри за збірну, після чого до її лав не викликався.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Джованні є сином відомого футболіста та тренера Дієго Сімеоне[10]. Також у нього є два молодших брата Джуліано і Джанлука[11].

Крім аргентинського, має і італійське громадянство[12], тому не вважатиметься легіонером при переході до європейських клубів.

Має прізвисько Чоліто ісп. cholito, оскілький його батько має прізвисько Ель-Чоло ((ісп.), укр. індіанець)[13].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Станом на 23 серпня 2022 року

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2013–14 Аргентина «Рівер Плейт» ПД 17 2 КА 2 0 ПАК 0 0 - - - 19 2
2014–15 ПД 10 0 КА 0 0 ПАК 4 2 - - - 14 2
Усього за «Рівер Плейт» 27 2 2 0 4 2 0 0 33 4
2015–16 Аргентина «Банфілд» ПД 34 12 КА 2 0 - - - - - - 36 12
2016–17 Італія «Дженоа» A 35 12 КІ 1 1 - - - - - - 36 13
серп. 2017 A 0 0 КІ 1 1 - - - - - - 1 1
Усього за «Дженоа» 35 12 2 2 - - - - 37 14
2017–18 Італія «Фіорентина» A 38 14 КІ 2 0 - - - - - - 40 14
2018–19 A 36 6 КІ 4 2 - - - - - - 40 8
лип.-серп. 2019 A 0 0 КІ 0 0 - - - - - - 0 0
Усього за «Фіорентину» 74 20 6 2 - - - - 80 22
2019–20 Італія «Кальярі» A 37 12 КІ - - - - - - - - 37 12
2020–21 A 33 6 КІ 0 0 - - - - - - 33 6
серп. 2021 A 1 0 КІ 1 0 - - - - - - 2 0
Усього за «Кальярі» 71 18 1 0 - - - - 72 18
2021–22 Італія «Верона» A 35 17 КІ 0 0 - - - - - - 35 17
2022–23 Італія «Наполі» A 0 0 КІ 0 0 ЛЧ 0 0 - - - 0 0
Усього за кар'єру 275 81 13 4 4 2 0 0 286 86

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

Станом на 23 серпня 2022 року

 Статистика матчів і голів за збірну — Аргентина Аргентина
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
7-9-2018 Лос-Анджелес Аргентина Аргентина 3 – 0 Гватемала Гватемала товариський матч 1 ЖК 90+1'
12-9-2018 Іст-Ратерфорд Колумбія Колумбія 0 – 0 Аргентина Аргентина товариський матч - Вийшов на заміну на 85-ій хвилині 85'
11-10-2018 Ер-Ріяд Аргентина Аргентина 4 – 0 Ірак Ірак товариський матч - Вийшов на заміну на 57-ій хвилині 57'
16-10-2018 Джидда Бразилія Бразилія 1 – 0 Аргентина Аргентина товариський матч - Вийшов на заміну на 88-ій хвилині 88'
21-11-2018 Мендоса Аргентина Аргентина 2 – 0 Мексика Мексика товариський матч - Вийшов на заміну на 73-ій хвилині 73'
Усього Матчів 5 Голів 1

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні досягнення[ред. | ред. код]

Аргентина Рівер Плейт

Італія Наполі

Аргентина Збірна Аргентини

Особисті досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Filho de Simeone assina contrato com o River Plate [Simeone's son signs contract with River Plate] (порт.). Diário Lance!. 3 листопада 2011. Архів оригіналу за жовтень 17, 2014. Процитовано 17 жовтня 2014.
  2. ↑ El "bautismo" para los pibes [The "baptism" for the kids] (ісп.). La Página Millonaria. 16 липня 2013. Архів оригіналу за липень 19, 2013. Процитовано 17 жовтня 2014.
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 27 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ River se despertó en el 2º tiempo y venció a Tigre [River woke up in the 2nd half and defeated Tigre] (ісп.). ESPN Deportes. 8 вересня 2013. Архів оригіналу за жовтень 17, 2014. Процитовано 17 жовтня 2014.
  5. ↑ Ufficiale, Giovanni Simeone al Napoli a titolo definitivo. sscnapoli.it (it-IT) . Процитовано 15 червня 2023.
  6. ↑ Сімеоне привітав свого сина з перемогою в чемпіонаті Південної Америки. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 27 липня 2016. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  7. ↑ Син Дієго Сімеоне став кращим бомбардиром чемпіонату Південної Америки. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 27 липня 2016. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  8. ↑ Torschützenliste U20 Südamerikameisterschaft 2015. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 27 липня 2016. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |3= (довідка)
  9. ↑ Los 18 olímpicos. Архів оригіналу за 8 липня 2016. Процитовано 27 липня 2016.
  10. ↑ Giovanni Simeone: "I want to play at Atlético". Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 27 липня 2016.
  11. ↑ CALCIO, RIVER PLATE: FIGLIO 16ENNE DI SIMEONE IN PRIMA SQUADRA [Архівовано 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] sport.repubblica.it
  12. ↑ Simeone tiene pasaporte comunitario [Simeone has the EU passport] (ісп.). La Página Millonaria. 1 січня 2014. Архів оригіналу за жовтень 17, 2014. Процитовано 17 жовтня 2014.
  13. ↑ River Plate, il figlio di Simeone promosso in prima squadra [Архівовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] Tuttomercatoweb.com

Посилання[ред. | ред. код]

1 Рульї (в) • 2 Джанетті • 3 Сото • 4 Гомес • 5 Ромеро • 6 Куеста (к) • 7 Павон • 8 Аскасібар • 9 Кальєрі • 10 Корреа • 11 Сімеоне • 12 Вернер (в) • 13 Арсура • 14 Ло Чельсо • 15 Магальян • 16 Вега • 17 Мартінес • 18 Еспіноса • Тренер: Хуліо Олартікоечеа
Аргентина
«Наполі» — поточний склад
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джованні_Сімеоне&oldid=40081256