French
DeutschДжозеф Геллер — Вікіпедія
| Джозеф Геллер | |
|---|---|
| англ. Joseph Heller | |
 | |
| Народився | 1 травня 1923 Нью-Йорк |
| Помер | 12 грудня 1999 (76 років) Іст-Гемптон ·інфаркт міокарда |
| Громадянство |  США |
| Місце проживання | Бруклін |
| Діяльність | письменник |
| Галузь | творче та професійне письмоd[1] і Література США[1] |
| Alma mater | Колумбійський університет, Коледж святої Катериниd і Вища школа ім. Авраама Лінкольна[d] |
| Знання мов | англійська[2][3] |
| Заклад | Університет штату Пенсильванія і Пенсільванський університет |
| Учасник | Друга світова війна |
| Членство | Американська академія мистецтв та літератури |
| Роки активності | з 1948 |
| Жанр | сатира і чорний гумор |
| Magnum opus | Пастка на дурнів, God Knowsd, No Laughing Matterd, Picture Thisd, Closing Time[d], Portrait of an Artist, as an Old Mand і Now and Thend |
| Батько | Азек Геллер |
| Мати | Лєна Геллер |
| У шлюбі з | Шірлі Хелд |
| Автограф |  |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0375342 |
| |
Джозеф Геллер (англ. Joseph Heller; нар. 1 травня 1923 — пом. 12 грудня 1999) — американський письменник-сатирик, сценарист, драматург.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1 травня 1923 року в районі Бруклін м.Нью-Йорк. Син Азека та Лєни Геллер. У 1941 році закінчив середню школу ім. А. Лінкольна. Відтак мав різні професії: підпрацьовував помічником коваля, посильним, діловодом. Водночас він писав невеличкі оповіді, якими захопився ще в дитинстві. Через деякий час після початку війни з Японією та Німеччиною — у 1942 році Геллер вступив до Авіаційного корпусу армії США. У 1944 році закінчив льотні курси бомбардувальника й був відправлений до Європи — на Італійський фронт. Тут Геллер на бомбардувальнику Б-25 здійснив 60 бойових вильотів.
Після завершення війни Геллер повертається додому. Спочатку навчається в Нью-Йоркському університеті, де отримує ступінь бакалавра мистецтв. Згодом вступає до Колумбійського університету, де у 1949 році отримує ступінь магістра з англійської мови й літератури. Після цього деякий час проходить стажування в Оксфордському університеті. Повернувшися до США, стає викладачем в Університеті штату Пенсільванія. Він також викладає художню літературу і драму в Єльському університеті. Водночас Геллер починає співпрацювати з журналами «Таймс» та «Look» як автор рекламних оголошень. Згодом починає все більше займатися літературною діяльністю. У 1961 році вийшов його перший роман. З цього часу Джозеф Геллер стає відомим, заробляє чималі кошти. Проте у 1970-х роках викладав у міському коледжі Нью-Йорка.
13 грудня 1981 року в Геллера був діагностований синдром Гієна-Барре. Деякий час був навіть паралізований, але вже у 1982 році йому полегшало й він зміг повернутися з лікарні додому. У 1984 році Геллер розлучився з дружиною, а незабаром одружився з власною медсестрою. У 1991 році він якийсь період викладав у коледжі Св. Катерини оксфордського університету. У 1994 році повернувся до США. Тут 12 грудня 1999 в Іст-Гемптоні (штат Нью-Йорк) Джозеф Геллер помер.
Родина[ред. | ред. код]
Перша дружина — Шірлі Хелд, від якої мав дітей Еріку (нар. 1952) і Теда (нар. 1956). Друга дружина — Валері Гамфрі.
Творчість[ред. | ред. код]
Почав писати та друкувати перші свої професійні літературні праці, переважно оповідання, у 1950-х роках. У 1961 видав свій перший роман «Пастка-22» (перший переклад українською мовою «Пастка для дурнів»). Цей сатиричний, антивійськовий твір приніс Геллеру славу та визнання. У 1970 його екранізував Майкл Ніколс.
Інший відомий роман Геллера вийшов у 1974 році — «Щось трапилось». Роман побудовано на внутрішньому діалозі людини. Наступним вагомим доробком став роман «Голд, або Не гірше за золото» (1979 рік), в якому оповідається історію Брюса Голда, що вирішив стати першим держсекретарем-євреєм. У 1984 році вийшов роман «Відомо лише Богові» на біблійний сюжет про царя Давида.
Праці[ред. | ред. код]
Романи[ред. | ред. код]
- Пастка-22 (1961)
- Щось трапилось (1974)
- Голд, або Не гірше за золото (1979)
- Відомо лише Богові (1984)
- Уяви собі картину (1988)
- Це не жарт (1986)
- Портрет художника в старості (видано посмертно у 2000).
Автобіографії[ред. | ред. код]
Сценарії[ред. | ред. код]
- Секс і незаміжня дівчина (1964)
- Казино Рояль (1967, нема в титрах фільму)
- Брудний Дінгус Магі (1970)
Переклади українською[ред. | ред. код]
- Джозеф Геллер. Пастка-22. Переклад з англійської: Олена Фешовець. Чернівці: Книги-ХХІ, 2016. 464 стор. ISBN 978-617-614-135-8 (серія "Вавилонська бібліотека") паперове видання [Архівовано 30 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Джозеф Геллер. Пастка на дурнів. Переклад з англійської: Микола Мещеряк. Київ: Дніпро, 1988. 630 стор. ISBN 5-308-00194-4
- Джозеф Геллер. Змалюй це. Перекладач: В'ячеслав Вишневий. Київ: Український письменник, 2014. 426 с. ISBN 978-966-579-432-5. Джерело: https://nashformat.ua/products/zmalyuj-tse-701744
Джерела[ред. | ред. код]
 | Вікіцитати містять висловлювання від або про: Джозеф Геллер |
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джозеф Геллер |
- Tracy Daugherty. Just one catch: a biography of Joseph Heller. — New York: St. Martin's Press, 2011. — ISBN 978-0-312-59685-9
- Джозеф Геллер у міжнародній базі фантастики [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Кабіна, Ю. Г., Киченко, О. С. (2018) Специфіка прийому парадоксу у романі Дж. Геллера «Пастка-22». Актуальні проблеми природничих та гуманітарних наук у дослідженнях молодих учених «Родзинка – 2018» / XX Всеукраїнська наукова конференція молодих учених. C. 250-251. Режим доступу: http://eprints.cdu.edu.ua/3770/
- Шелудченко С. Б., Браташ К. В. Сатира та чорний гумор як засоби відображення психологізму в романі Джозефа Геллера «Пастка-22», або «Пастка на дурнів» // Virtus: Scientific Journal / Editor-in-Chief M. A. Zhurba. - Issue #44, May, 2020. - 296 p. - P. 211-214.[4]
Посилання[ред. | ред. код]
- Хеллер, Джозеф // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 711. — ISBN 966-692-744-6.
- Леся Маланчук. Страхітливий світ Джозефа Хеллера (1980)
- «Пастка-22» Плюс: Бесіда з Джозефом Геллером // Читомо, 20.01.2018. Переклад за публікацією The Guardian, «Cath-22 Plus: A Conversation With Joseph Heller», by Barbara Gelb, August 28, 1994. Переклала Ганна Гнедкова за редакцією Мірека Боднара.
- Коротко про Джозефа Геллера на сайті видавництва «Вавилонська бібліотека»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Читати статтю на сайті "EssaysClub"
