Джордж Ола — Вікіпедія

Джордж Ола
англ. George Andrew Olah
угор. Oláh György
Джордж Ола
Джордж Ола
Джордж Ола
Ім'я при народженні угор. Oláh András György
Народився 22 травня 1927(1927-05-22)[1][2][…]
Будапешт, Угорське королівство
Помер 8 березня 2017(2017-03-08)[4][1][…] (89 років)
Беверлі-Гіллз, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США[5]
Поховання Керепеші
Країна  Угорщина
 США
Діяльність хімік, викладач університету
Alma mater Будапештський університет технології та економіки (1949)
Галузь хімія
Заклад Університет Південної Каліфорнії
Кейс-Вестерн-Резерв університет
Членство Лондонське королівське товариство
Національна академія дей-Лінчей
Національна академія наук США
Угорська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Національна інженерна академія США
Американське філософське товариство[6]
Відомий завдяки: вивчення карбокатіонів
Нагороди
орден Вранішнього Сонця

Нобелівська премія з хімії (1994)

медаль Прістлі (2005)

премія Толменаd (1991)

премія імені Артура Коупа (2001)

Премія століття (1977)

почесний доктор Університету штату Огайоd

премія Сечені (2011)

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (1997)

медаль А. Ф. Коттона (1996)

Грант Ґуґґенгайма (1972)

Грант Ґуґґенгайма (1988)

премія Піонерів хіміїd (1993)

Почесний громадянин Будапештаd (2006)

Roger Adams Award in Organic Chemistryd (1989)

American Chemical Society Award for Creative Work in Synthetic Organic Chemistryd (1979)

George A. Olah Award in Hydrocarbon or Petroleum Chemistryd (1963)


CMNS: Джордж Ола у Вікісховищі

Джордж Ендрю Ола (англ. George Andrew Olah, угор. Oláh György; 22 травня 1927, Будапешт — 8 березня 2017, Беверлі-Гіллз) — американський хімік угорського походження.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався у Університеті Будапешта. Внаслідок угорської революції 1956 року перебирається спочатку до Великої Британії, потім до Канади. З 1957 працює там у Dow Chemical (Сарніа, Онтаріо). У 1965 році переходить до Західного резервного університету Кейза у Клівленді та з 1977 працює в університеті Південної Кароліни.

Він вніс особливий внесок у вивчення утворення «некласичних» гіпервалентних карбокатіонів через суперкислоти. Став лауреатом Нобелівської премії з хімії у 1994.

Трохи згодом удостоєний медалі Прістлі — найвищої нагороди Американського Хімічного Товариства.

Вибрані роботи[ред. | ред. код]

  • G. A. Olah et al.: Onium Ions, Wiley, 1998.
  • G. A. Olah: A Life of Magic Chemistry, John Wiley & Sons, 2001.
  • G. A. Olah, A. Molnar: Hydrocarbon Chemistry, 2. Aufl, Wiley, 2003.
  • G. A. Olah, G. K. Surya Prakash: Carbocation Chemistry, Wiley, 2004.
  • G. A. Olah, A. Goeppert, Surya Prakash: Beyond Oil and Gas: The Methanol Economy, Wiley-VCH, Weinheim 2005, ISBN 978-3-527-31275-7, ISBN 3-527-31275-7

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]