French
DeutschДжузеппе Боніто — Вікіпедія
| Джузеппе Боніто | ||||
|---|---|---|---|---|
| Giuseppe Bonito | ||||
|
| ||||
| При народженні | Giuseppe Bonito | |||
| Народження | 1 листопада 1707 Кастелламмаре-ді-Стабія | |||
| Смерть | 19 травня 1789 (81 рік) | |||
| Неаполь | ||||
| Національність | італієць | |||
| Країна | Неаполітанське королівство | |||
| Жанр | побутовий жанр, портрет, релігійний живопис | |||
| Навчання | у Франческо Солімена | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | пізнє бароко, реалізм,рококо | |||
| Роки творчості | 1725-1788 | |||
| Покровитель | неаполітанська королівська родина | |||
| Вчитель | Франческо Солімена | |||
| Твори | побутовий жанр, портрет, релігійний живопис | |||
| Роботи в колекції | Музей Прадо, Національний музей Швеції, Галерея Уффіці, Музей образотворчих мистецтв, Musée d'art et d'histoire de Narbonned, Musée des Beaux-Arts et d'Archéologie de Besançond і Museum Cerralbod | |||
| | ||||
 Джузеппе Боніто у Вікісховищі | ||||
Джузеппе Боніто(італ. Giuseppe Bonito 1 листопада, 1707, Кастелламмаре-ді-Стабія — 19 травня, 1789, Неаполь) — неаполітанський художник доби пізнього бароко і рококо.
Життєпис[ред. | ред. код]
- Народився в Кастелламаре ді Стабія.
- Художню майстерність опановував під керівництвом неаполітанського художника Франческо Солімена, чий стиль вплинув на ранні твори художника.
- Як і більшість італійських художників працював по замовленнях релігійних громад і працював майстром релігійного живопису. Художня еволюція майстра мала напрям від пізнього італійського бароко у бік рококо. Стилістика рококо притаманна і релігійному живопису Джузеппе Боніто.
- На здібного молодого художника звернув увагу іспанський маркіз Хосе Хоакін де Монтеалегре, котрий обіймав посаду державного секретаря неаполітанського короля. Маркіз став першим покровителем художника і останній виконав декілька замов вельможі. Серед творчого доробку художника побільшало парадних портретів. Маркіз розповів про талановитого неаполітанця королівській родині й ті беруть його до себе у службу портретистом та художником по інтер'єрам.
- Джузеппе Боніта був майстром фрескового живопису. Техніка виконання зображень по вологому тиньку потребувала міцних рук і швидкої праці, а також допомоги учнів. Помічником Джузеппе Боніта був художник Франческо де Мура (1696—1782).
- На свято Тіла Господня у Неаполі відбувалась виставка побутових картин на колишній площі Ларго ди Палаццо (нині площа Плебісцит). Серед ранніх картин побутового жанру у Джузеппе Боніто — «Шкільний вчитель», «Поет», «Кравчиня», про котрі мало знав і історіограф неаполітанських майстрів Бернардо де Домінічі. Майстром створення побутових картин з настроями доброго гумору і малих, але кумедних, ситуацій був сучасник Боніто — неаполітанський художник Гаспаре Траверсі. До 20 століття низка картин Гаспаре Траверсі була віднесена до творчості Джузеппе Боніто. Творчим надбанням обох художників займався у 20 ст. Роберто Лонгі, котрому належить честь повернення у історію мистецтв імені Гаспаре Траверсі, а також розмежування їх картин і відповідна атрибуція полотен.
- За сприяння Хосе Хоакіна де Монтеалегре художник почав виконувати замови неаполітанської королівської родини і створив низку парадних портретів як королівського подружжя, так і їх родичів. Серед творів художника — декор в Королівському палаці Портічі у Неаполі.
- 1751 року Джузеппе Боніто отримав посаду надвірного художника неаполітанського короля. 1752 року його обрали у члени академії святого Луки у Римі.
- Згодом талановитий художник зробив і непогану адміністративну кар'єру. 1755 року була заснована Неаполітанська художня академія. Її першим директором став Джузеппе Боніто й обіймав цю посаду до власної смерті. 1757 року він також став керівником королівської мануфактури гобеленів у Неаполі. Художник запропонував для переводу у гобелени ескізи — «Історія дон Кіхота» та алегорії Цноті та Істини.
- Художник помер у Неаполі 1789 року.
Вибрані твори[ред. | ред. код]
- «Шкільний вчитель»
- «Кравчиня»
- «Поет»
- «Відпочинок мисливців»
- «В майстерні художника»
- «Карнавальна сцена з Пульчинелою», Музей Каподімонте
- «Концерт», до 1789 р.
- «Невідома родина» (груповий портрет), 1740 р.
- «Турецька дипломатична місія» (груповий портрет, 1741 р.), Національний музей Прадо
- «Урок музики», 1745 р.
- «Неаполітанський король Карло VII», Палац Казерта
- «Неаполітанський король Карло VIII», 1745 р., Мадрид
- «Анна Амалія Саксонська», неаполітанська королева, бл. 1745 р., Мадрид
- «Портрет невідомої з дитиною на колінах», до 1789 р.
- Вівтар «Мадонна непорочного зачаття», калиця палацу Казерта, Неаполь
- «Св. Вероніка», до 1745 р.
- «Мадонна зі святими»
- «Св. Карло Борромео»
- Декоративні фрески з архітектурою в королівському палаці Портічі.
Галерея вибраних творів[ред. | ред. код]
-
«Майстерня художника», середина 18 ст. -
Джузеппе Боніто. «Архітектурні фрески палацу Портічі» -
-
« Анна Амалія Саксонська», неаполітанська королева, бл. 1740 р. -
« Невідома родина» (груповий портрет), 1740 р. -
« Карнавальна сцена з Пульчинелою », Музей Каподімонте -
«Марія Кароліна», Палаццо Реале, Мадрид. -
«Маски неполітанського карнавалу», центральні персонажі картини Дж. Боніто.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Bernardo De Dominici, Vite de’ Pittori, scultori ed architetti napoletani, annotated edition in 3 vols., ed. Fiorella Sricchia Santoro and Andrea Zezza, Naples, 2008, II, p. 1354
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джузеппе Боніто
|
