French
DeutschДжузеппе Вольпі — Вікіпедія
| Джузеппе Вольпі | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| італ. Giuseppe Volpi | |||||||
 Джузеппе Вольпі, 1925 | |||||||
| Ім'я при народженні | італ. Giuseppe Volpi | ||||||
| Народився | 19 листопада 1877 Венеція, Італія | ||||||
| Помер | 16 листопада 1947 (69 років) Рим, Італія | ||||||
| Поховання | Цвинтар Сан Мікелеd | ||||||
| Країна | .svg){kind=small} Італія_crowned.svg){kind=small} Королівство Італія | ||||||
| Діяльність | військовик, політик, бізнесмен | ||||||
| Знання мов | італійська[1] | ||||||
| Титул | граф[d] | ||||||
| Посада | minister of Finance and Treasury of the Kingdom of Italyd, президент[d], губернатор і minister of the Kingdom of Italyd | ||||||
| Партія | Національна фашистська партія | ||||||
| Родичі | Маріна Чиконьяd | ||||||
| Діти | Giovanni Volpid | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Джузе́ппе Во́льпі (фр. Giuseppe Volpi, 19 листопада 1877, Венеція, Італія — 16 листопада 1947, Рим, Італія) — 1-й граф Місурата, італійський бізнесмен і політик, член Національної фашистської партії.
Біографія[ред. | ред. код]
Син будівельного інженера, після його смерті залишив навчання в університеті та перейняв сімейну справу. Був торговельним представником, налагодив зв'язки з Banca Commerciale Italiana[it] і при його фінансовій підтримці зайнявся бізнесом на Сході й на Балканах. У 1903 році отримав монополію на торгівлю тютюном у Чорногорії, в 1905 році заснована ним компанія Antivari отримала державний підряд на будівництво залізниці в цій країні. У тому ж році заснував в Італії електротехнічну компанію SADE[it], яка згодом увійшла до числа найбільших в Італії. Спроектував і в 1919 році почав будівництво порту Marghera у Венеції[2].
З 1921 по 1925 рік був губернатором Триполитанії. З 16 листопада 1922 року — сенатор. Після цього служив міністром фінансів(1925—1929), підписав у 1927 році закон про стабілізацію італійської ліри (так звана «Квота 90»[it]). Був членом Великої фашистської ради. З 1934 року був президентом Фашистської конфедерації промисловців. У 1943 році заарештований німецькою окупаційною владою, але потім звільнений і в 1944 році поїхав до Швейцарії. Повернувся в Італію в 1947 році.
Вольпі був одним із засновників Венеціанського міжнародного кінофестивалю. На його честь названий приз Кубок Вольпі, який з 1935 року вручається за найкращу чоловічу та жіночу ролі.
Син Джузеппе Вольпі Джованні Вольпі[it] — автомобільний менеджер.
Джузеппе Вольпі помер у Римі 16 листопада 1947 року[3].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Кавалер Великого хреста ордена Корони Італії
- Кавалер Великого хреста ордена Святих Маврикія та Лазаря
- Лицарський військовий орден честі і відданості Госпітальєрів Мальти
- Срібна медаль «За військову доблесть» (Італія)
- Медаль «За італо-австрійську війну»
- Медаль «За перемогу у Першій світовій війні» (США)
- Орден Меджида (Туреччина)
- Орден Святого Савви (Сербія)
- Орден князя Данила I (Сербія)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Vólpi, Giuseppe, conte di Misurata. Enciclopedie on line (італ.). Treccani. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 27 листопада 2014.
- ↑ Vólpi, Giuseppe, conte di Misurata. Enciclopedia Italiana - II Appendice (італ.). Treccani. 1949. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 листопада 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джузеппе Вольпі |
- Vólpi, Giuseppe, conte di Misurata. Dizionario di Storia (італ.). Treccani. 2011. Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 27 листопада 2014.
- Annibale Pastore (1937). Vólpi, Giuseppe, conte di Misurata. Enciclopedia Italiana (італ.). Treccani. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 27 листопада 2014.
|
