Дзвоники карпатські — Вікіпедія

Дзвоники карпатські
	Campanula carpatica у південній Румунії
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Айстроцвіті (Asterales)
Родина:	Дзвоникові (Campanulaceae)
Рід:	Дзвоники (Campanula)
Вид:	Дзвоники карпатські (C. carpatica)
Біноміальна назва
	Campanula carpatica; Jacq., 1770

Дзво́ники карпатські (Campanula carpatica Jacq.) — вид рослин роду дзвоників, реліктовий ендемічний вид на північно-східній межі свого ареалу.

Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Трав'яниста багаторічна рослина. Кореневище видовжене, косо горизонтальне. Стебло висхідне, 15–40 см заввишки, тонкоборозенчасте, негусто вкрите листям. Прикореневі листки серцеподібно-яйцеподібні, 7–12 см завдовжки, черешкові, видовжені або , по краю нерівномірно виїмчасті. Квітки з блакитним віночком, 2–3 см в діаметрі, зібрані в небагатоквіткові волотеподібні суцвіття, поодинокі на верхівках гілочок. Чашолистки ланцетні. На верхівці коробочка відкривається отворами. Квітує у червні-липні, плодоносить у серпні.

Чисельність та структура популяції[ред. | ред. код]

Дзвоники карпатські ростуть поодиноко або групами. Локальні дифузні популяції можуть займати досить великі площі із низькою щільністю особин, повночленні і відносно стабільні. Головними причинами зміни чисельності є наявність лімітуючих факторів росту у вигляді карбонатних субстратів. Негативний вплив також може мати випасання свійських тварин і пов'язана з ним евтрофікація екотопів. Зниженню чисельності сприяє господарська діяльність людини (городництво, садівництво, пересаджування із диких популяцій до альпінаріїв).

Ареал[ред. | ред. код]

Вид поширений у гірській мережі Карпат. Відомі випадки реєстрування рослини у Західних Карпатах (Словаччина, Польща), Східних Карпатах (Україна) та Південних Карпатах (Румунія, Чорногорія). В Україні відомий в районі Свидівця, Чорногори та Мармароських Альп (поблизу селища Ділове).

Умови місцезростання[ред. | ред. код]

Гемікриптофіт. Росте переважно у лісовому поясі на карбонатних скелях. Часто зустрічається на кам'янистих, щебенистих малопотужних ґрунтах. Нерідко карпатські дзвоники можна зустріти в угрупованнях з Cystopteridion (кл. Asplenietea trichomanis) та кл. Thlaspietea rotundifolii. Мезофітна рослина, що полюбляє багаті на кальцій ґрунти (кальцефіл).

Охорона[ред. | ред. код]

Є рідкісним видом, занесеним до Червоної книги України. Охороняється у Карпатському БЗ. Необхідна ретельна охорона скельних екотопів у межах лісового поясу. Заборонено збирання рослин у природі для пересаджування в альпінарії, руйнування скельних біотопів, випасання худоби у місцях виростання виду.

Використання[ред. | ред. код]

Має цінне декоративне значення. Вирощується в ботанічних садах та приватних альпінаріях. Гарна рослина з естетичної точки зору.

Джерела[ред. | ред. код]

Визначник рослин Українських Карпат, 1977; Флора УРСР, 1961; ЧКУ, 1996.

Посилання[ред. | ред. код]

А. В. Козурак. Особливості сезонного розвитку Campanula carpatica Jacq. у Свидовецькому масиві Карпатського біосферного заповідника // Наукові записки Державного природознавчого музею. Випуск 21 Львів, 2005 С. 53–57 [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.]