French
DeutschДилінський Ілярій-Іван — Вікіпедія
| Ілярій-Іван Дилінський | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1855 |
| Місце народження | с. Ляшки Горішні |
| Дата смерті | 2 липня 1919 |
| Місце смерті | м. Варшава |
| Національність | українець |
| Професія | співак, актор, режисер |
| Праця в операх | Львівська опера (Театр Скарбека) Краківська оперета Великий театр (Варшава) |
| Співацький голос | бас-баритон |
| Інструменти | вокал[d] |
 Файли у Вікісховищі | |
Іля́рій-Іва́н Дилі́нський (Гілярій Ділинський; пол. Hilary Jan Dyliński; 1855, с. Ляшки Горішні — 2 липня 1919, Варшава) — український співак (бас-баритон), актор, режисер.
Життєпис[ред. | ред. код]
Вокальну освіту здобув у Львові (приватно).
З 1874 року — на сцені. Був солістом Львівської опери (Театру Скарбека) (1874—1875).
Травень 1875 — березень 1876 — соліст Краківської оперети.
1878—1879 виступав у Львові.
1880—1919 — соліст Великого театру у Варшаві (з 1890 — помічник режисера цього театру).
«Голос широкого діапазону дозволяв співати Бартоло й Валентина, басові та баритонові партії в операх Монюшка „Галька“, „Ґрафиня“, „Слово честі“ („Verbum nobile“)».[1] Партія Бартоло принесла йому справжній успіх. Італійський співак Маттіа Баттістіні навіть запропонував йому разом виступити в «Севільському цирульнику».
Серед його партнерів по сцені — легендарна Соломія Крушельницька.[2]
Виступав з концертами у Львові, Ходорові, де виконував твори українських композиторів, а також народні пісні.
Як актор грав комедійні і драматичні ролі.
Партії[ред. | ред. код]
- Дон Бартоло («Севільський цирульник» Дж. Россіні)
- Яґо («Отелло» Дж. Верді)
- Валентин («Фауст» Ш. Ґуно)
- Збігнєв, Дземба, Хорунжий («Зачарований замок», «Галька», «Графиня» С. Монюшка)
- Бартоломій («Слово честі» («Verbum nobile») С. Монюшка)
- Калхас («Прекрасна Олена» Ж. Оффенбаха)
- Гаспар («Циганський барон» Й. Штрауса)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Оксана Паламарчук. З історії Львівського оперного театру // Вісник Львівського університету. Серія «Мистецтво». 2003. Вип. 3. — С. 94
- ↑ Данута Білавич. Соломія Крушельницька: шлях до вершин (1898—1906). Цикл статей. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 20 січня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Лисенко І. М. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.
- Дилінський Ілярій // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 205. — ISBN 5-88500-071-9.
- Дилінський Ілярій // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 212. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Ділинський Гілярій-Іван // Енциклопедія Львова, Том 2. А. Козицький, І. Підкова. — Літопис, 2008. — С. 93
- Hilary Dylinski // Słownik muzyków polskich / Józef M. Chomiński. — Polskie Wydawn. Muzyczne, 1964. — S. 124 (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Дилінський Іларій-Іван // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 613.
- Hilary Dyliński [Архівовано 20 січня 2018 у Wayback Machine.] // Encyklopedia Teatru Polskiego (пол.)
|
