French
DeutschДинастія Чжоу — Вікіпедія
| Чжоу | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | ||||
| Мови | китайська | |||
| Форма правління | монархія | |||
| Історія | ||||
| - засновано | 1046 до н.е. | |||
| - знищено | 256 до н.е. | |||
| ||||
Династія Чжоу (кит.: 周朝; піньїнь: Zhōucháo) — династія і держава в Китаї, що існувала у 1046－256 до н. е. (за іншими даними, 1027—221 до н. е.[1]). Її правління було найдовшим у китайській історії, хоча політичний і військовий контроль вона зберігала тільки до 771 року до н. е. Цей період називають періодом Західної Чжоу. Наступна половина існування династії носить назву Східна Чжоу: цей період вміщує в себе період Чуньцю та значну частину періоду Воюючих царств.
Західна Чжоу[ред. | ред. код]
Існування — приблизно 1000 — 770 роки до н. е.
Правителі Шан були скинуті васалами — представниками родини Цзі 姬. Нова династія побудувала свою столицю поблизу сучасного Сіаня, а пізніше, приблизно у 750 році до н. е., втекла від варварів, які вторглися в країну і осіли поруч з нинішнім Лояном. У цей період держава була суто феодальною. В центрі державних земель — земля «Сина неба» 天子 — вана (домен Чжоу), оточена ленами васалів чжухоу. Ступінь централізації країни та політичної автономії її частин, ритуально підпорядкованих вану, залишається предметом історічних досліджень.
Наслідки[ред. | ред. код]
- Жодних можливостей розширення центральної влади.
- Зміцнення васалів, котрі закликали до країни кочівників. Згодом, у 770 році до н. е. через перенесення столиці до Ляояна було втрачено більшу частину імператорських володінь.
Східна Чжоу[ред. | ред. код]
(докладніше див. Східна Чжоу)
Існування — приблизно 770 — 256 р. до н. е.
З 770 р. до н. е. ці правителі вели між собою запеклі війни. Влада ванів слабшає, володарі ленів стають більш незалежними. Утворюються більші князівства, які об'єднуються лише для оборони від кочівників.
Наслідки[ред. | ред. код]
- Розлад у країні через тривалі війни, внаслідок яких частина знаті зубожіє.
- Набувають більшого значення селяни, оскільки відтепер вони стають вирішальним фактором у веденні війни(не знатні колісничні, а селяни вирішували долю битв).
- Купецький стан стає державотворчим елементом: він збирає натуральні податки з ленників, котрі мали важливе значення для постачання міст продуктами харчування.
- У цьому періоді тривала плідна творчість уславлених мислителів Стародавнього Китаю — Конфуція, Лао-цзи, Мо-цзи, Сюнь-цзи, Мен-цзи.
- За часів династії працював відомий лікар Ван Шухе
Історичні пам'ятки[ред. | ред. код]
- Цзен-хоу Ї му — одна з важливіших пам'яток Китаю середини епохи Чжоу.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The Ancient Dynasties. Архів оригіналу за 30 серпня 2012. Процитовано 25 грудня 2019.
Джерела та література[ред. | ред. код]
Династія Чжоу // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — К. : Либідь, 1996.
- Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — К. : Либідь, 2000-2002-2006. — 592 с. — ISBN 966-06-0245-6.
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Династія Чжоу
| |||||
| ||||||||
|
