Дисциплінарний ізолятор — Вікіпедія

Дисциплінарний ізолятор (ДІЗО), Штрафний ізолятор (ШІЗО) — відділення виправної установи, де розташовані камери для порушників режиму утримання. Переведений в штрафний ізолятор в'язень обмежений у правах: йому забороняються побачення, телефонні розмови, отримання посилок, передач і бандеролей, придбання будь-яких товарів, куріння, мати з собою харчові продукти та особисті речі, за винятком найнеобхідніших предметів (зубна паста, туалетний папір, мило, рушник тощо).

Вагітні жінки, жінки, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, особи з інвалідністю першої групи в дисциплінарний ізолятор не поміщаються (КВК, ст. 132, ч. 2)[1].

Правозахисні організації (такі як Комітет ООН проти катувань[en]) наголошують, що деякі заборони є невиправданими: «під час одиночного ув’язнення особу не повинно бути, наприклад, автоматично позбавлено права на побачення, телефонні розмови та листування або доступу до видів діяльності, що зазвичай є доступними для ув’язнених осіб (як-от матеріалів для читання)»[2].

В тюремному жаргоні[en] ШІЗО іноді називають «плаха» або «танк», а також «делянка», «дом сыроежки»[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кримінально-виконавчий кодекс України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 17 лютого 2024.
  2. Дотримання прав людини у пенітенціарній системі України / К. А. Автухов, А. П. Гель, М. В. Романов, В. О. Човган, І. С. Яковець; за загальною редакцією М. В. Романова; ГО «ХАРКІВСЬКА ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА». — Х: ТОВ «ВИДАВНИЦТВО ПРАВА ЛЮДИНИ», 2015. — 480 с. ISBN 978-617-7266-10-4
  3. Боровик А. В., Колб О. Г. Тлумачний словник пенітенціарної лексики. Луцьк: СПД Гадяк Ж. В. друкарня «Волиньполіграф» ТМ, 2018. – 340 с. ISBN 978-617-7129-77-5

Посилання[ред. | ред. код]