Домінік Батене — Вікіпедія

Ф
Домінік Батене
Домінік Батене
Домінік Батене
Домінік Батене у 1974 році
Особисті дані
Народження 13 лютого 1954(1954-02-13) (70 років)
  Пон-д'Ен, Франція
Зріст 181 см
Вага 73 кг
Громадянство  Франція
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1971–1978 Франція «Сент-Етьєн» 158 (25)
1978–1985 Франція «Парі Сен-Жермен» 230 (31)
1985–1987 Франція «Сет» 64 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1975–1982 Франція Франція 20 (4)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1987–1988 Франція «Сет»
1988–1989 Франція «Реймс»
1989–1990 Туніс «Монастір»
1990–1994 Франція «Шуазі-ле-Руа»
1995–1996 Франція «Сент-Етьєн»
2000–2002 Франція «Нім-Олімпік»
2002–2003 Сейшельські Острови Сейшельські Острови
2003–2004 Франція «Седан»
2006–2008 ОАЕ ОАЕ (асист.)
2008–2009 ОАЕ ОАЕ

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Домінік Батене (фр. Dominique Bathenay, нар. 13 лютого 1954, Пон-д'Ен) — французький футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав за клуби «Сент-Етьєн», «Парі Сен-Жермен» та «Сет», а також національну збірну Франції.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1971 року виступами за команду «Сент-Етьєн», в якій провів сім сезонів, взявши участь у 158 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Сент-Етьєна», був основним гравцем команди. За цей час він виграв із клубом три чемпіонати Франції (1974, 1975, 1976) та три Кубки Франції (1974, 1975, 1977).

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Парі Сен-Жермен», до складу якого приєднався 1978 року. Відіграв за паризьку команду наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри. Граючи у складі «Парі Сен-Жермен» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди та у 1982 та 1983 роках і з цією командою вигравав Кубок Франції. У 1985 році він втретє зіграв з парижанами у фіналі цього змагання, але цього разу його команда поступилась там з рахунком 0:1 «Монако».

Завершив ігрову кар'єру у команді «Сет», за яку виступав протягом 1985—1987 років у другому дивізіоні країни.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

12 жовтня 1975 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Франції в грі відбору на чемпіонат Європи 1976 року проти НДР (1:2).

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1978 року в Аргентині, на якому зіграв у двох матчах, проти Аргентини (1:2) та Угорщини (3:1), але його команда не подолала груповий етап.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у її формі 20 матчів, забивши 4 голи.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1987 року, очоливши тренерський штаб клубу «Сет».

Пізніше очолював ряд французьких клубів, туніський «Монастір», а також збірну збірну Сейшельських Островів. З 1996 по 2000 рік був головою комісії з розіграшу кубка Франції.

З 2006 року був асистентом свого співвітчизника Брюно Метсю у збірній ОАЕ[1], а у вересні 2008 року, після уходу Метсю сам очолив цю збірну. Він був звільнений з посади у червні 2009 року[2].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Сент-Етьєн»: 1973/74, 1974/75, 1975/76
«Сент-Етьєн»: 1973/74, 1974/75, 1976/77
«Парі Сен-Жермен»: 1981/82, 1982/83

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Bathenay sélectionneur des Emirats [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.], www.ladepeche.fr, 26 septembre 2008.
  2. ↑ Katanec remplace Bathenay [Архівовано 16 червня 2016 у Wayback Machine.], www.lequipe.fr, 22 juin 2009.

Посилання[ред. | ред. код]

1 Барателлі (в) • 2 Баттістон • 3 Боссі • 4 Жанвйон • 5 Браччі • 6 Лопес • 7 Рйо • 8 Трезор (к) • 9 Батене • 10 Гію • 11 Мішель • 12 Папі • 13 Петі • 14 Бердолль • 15 Платіні • 16 Дальже • 17 Лякомб • 18 Рошто • 19 Сікс • 20 Рує • 21 Бертран-Деман (в) • 22 Дропсі (в) • Тренер: Мішель Ідальго
Франція

Шейта (1972–73) · Гаріб (1973) · Шейта (1973–74) · Ель-Шербіні (1975) · Гаріб (1975–76) · Тадич (1976) · Реві (1977–80) · Мохаджерані (1980–84) · Паррейра (1984–88) · Загалло (1988–90) · Блаут (1990) · Паррейра (1990) · Лобановський (1990–92) · Пєхнічек (1992–95) · Івич (1995–96) · Сандрі (1997) · Мачала (1997) · Сандрі (1998) · Кейрош (1998–99) · Юричич (1999) · Масфар (2000) · Мішель (2000–01) · Сакр (2001) · Рьойс (2001) · Бонфрере (2001–02) · Годжсон (2002–04) · Де Мос (2004–05) · Адвокат (2005) · Метсю (2006–08) · Батене (2008–09) · Катанець (2009–11) · Месфер (2011–12) · Алі (2012–17) · Бауса (2017) · Дзаккероні (2017–19) · ван Марвейк (2019) · Йованович (2019–20) · Пінто (2020) · Муфтахв.о. (2020) · ван Марвейк (2020–22) · Арруабаррена (2022–23) · Бенту (2023–)

«Сент-Етьєн» – Тренери

Локке (1932–33) · Локке & Ріверс (1933–34) · Дакворт (1934–35) · Ваго (1935–36) · Дакворт (1936–40) · Кабанн (1940–43) · Такс (1943–50) · Снелла (1950–59) · Верньє (1959–60) · Вікар (1960–61) · Герен (1961–62) · Вікар (1962–63) · Снелла (1963–67) · Батте (1967–72) · Ербен (1972–83) · Бріє (1983) · Джоркаєфф (1983–84) · Касперчак (1984–87) · Ербен (1987–90) · Сарраманья (1990–92) · Сантіні (1992–94) · Боп (1994–96) · Боссі (1996) · Батене (1996) · Манковскі (1996–97) · Ербен & Репелліні (1997–98) · Нузаре (1998–2000) · Солер (2000) · Тошак (2000) · Р. Гарсія & Вальємм (2001) · Мішель (2001) · Антонетті (2001–04) · Боп (2004–06) · Гашек (2006–07) · Руссе (2007–08) · Перрен (2008–09) · Галтьє (2009–17) · О. Гарсія (2017) · Сабле (2017) · Гассе (2017–19) · Прінтан (2019) · Пюель (2019–)

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Спорт
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Домінік_Батене&oldid=40885448