Домінік Грів — Вікіпедія

Домінік Грів
англ. Dominic Grieve
Народився 24 травня 1956(1956-05-24)[1] (67 років)
Ламбет, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія[2]
Країна  Велика Британія
Діяльність політик, баристер
Alma mater коледж Магдалени[d], Вестмінстерська школаd, Університет Вестмінстера, Colet Courtd і Lycee Francais Charles de Gaulled
Знання мов англійська
Титул королівський адвокатd
Посада Генеральний аторней Англії й Уельсуd, Advocate General for Northern Irelandd, Shadow Secretary of State for Justiced, тіньовий секретар внутрішніх справd, Член Таємної ради Великої Британії[d], Член 57-го парламенту Сполученого Королівства[d][3][4], Член 56-го парламенту Сполученого Королівства[d][3], Член 55-го парламенту Сполученого Королівства[d][3], Член 54-го парламенту Сполученого Королівства[d][3], Член 53-го парламенту Сполученого Королівства[d][3], Член 52-го парламенту Сполученого Королівства[d][3], Член 57-го парламенту Сполученого Королівства[d][4] і Shadow Attorney General for England and Walesd
Партія Консервативна партія і позафракційний народний депутат[5]
Конфесія англіканство
Батько Percy Grieved
Сайт tgchambers.com/profile/dominic-grieve-kc/

Домінік Чарльз Робертс Грів (англ. Dominic Charles Roberts Grieve; нар. 24 травня 1956(19560524), Ламбет, Лондон) — британський політик-консерватор, член парламенту з 1997 до 2019 р. і генеральний прокурор Англії і Уельсу, Генеральний юрисконсульт Північної Ірландії з 2010 до 2014 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї Персі Гріва, члена парламенту з 1964 до 1983 р. Грів здобув ступінь бакалавра мистецтв з сучасної історії в Оксфорді у 1978 р., очолював Консервативну асоціацію Оксфордського університет у 1977 р. Він продовжив навчання у Політехнічному інституті Центрального Лондона (нині Університет Вестмінстера), де отримав диплом у галузі права у 1979 р.

З 1980 р. він вів юридичну практику, є фахівцем у галузі охорони праці і медичного права. З 1982 до 1986 р. входив до ради лондонського боро Гаммерсміт і Фулем. У 1987 р. був кандидатом у члени парламенту.

З 2003 до 2009 р. — тіньовий генеральний прокурор.

З 2008 до 2009 р. — тіньовий міністр внутрішніх справ.

З 2009 до 2010 р. — тіньовий міністр юстиції.

З 2015 до 2019 р. — голова парламентського Комітету з питань розвідки і безпеки.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]