Домінік Перро — Вікіпедія

Домінік Перро
фр. Dominique Perrault
Народження 9 квітня 1953(1953-04-09) (71 рік)
Країна
(підданство)
 Франція[1]
Навчання Національна школа мостів та доріг, Національна вища школа красних мистецтв і École nationale supérieure d'architecture de Paris-La Villetted
Вчителі Martin van Treeckd[2]
Діяльність архітектор
Архітектурний стиль постмодерна архітектура
Найважливіші споруди Caja Mágicad, Velodromd і Національна бібліотека Франції
Членство Європейська академія наук і мистецтв і Академія красних мистецтв Франції
Заклад Федеральна політехнічна школа Лозанни
Нагороди
Діти ·Iseult Perraultd
Сайт perraultarchitecture.com/en/homepage/
CMNS: Домінік Перро у Вікісховищі

Домінік Перро (фр. Dominique Perrault; нар. 9 квітня 1953, Клермон-Ферран) — французький архітектор, архітектуру якого іноді називають еко-тек.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1979 році закінчив Інститут мостів і доріг в Парижі, а в 1980 році — аспірантуру Вищої школи соціальних досліджень. У 1981 році відкрив майстерню в Парижі. Його перші проекти — Інженерна школа ESIEE в Марн-ла-Валле і Hotel Industriel Berlier в Парижі.

Переможець конкурсів на проект будівлі Національної бібліотеки Франції в Парижі (1989), Олімпійського велодрому і басейну в Берліні (1992), Палацу правосуддя ЄС в Люксембурзі (1996). Виграв конкурс на проект другої сцени Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі, але від остаточного втілення проекту було усунуто.

Лауреат «Великий національної премії в галузі архітектури» (1996) і «Премії Мисан ван дер Рое» (1997). Нагороджений Орденом Почесного легіону. Член французької Академії архітектури, почесний член німецької Архітектурної асоціації (BDA) і Королівського інституту британських архітекторів (RIBA). У 1998—2001 роках — президент французького Інституту архітектури. Серед його проектів — ратуша в Інсбруку, найвища споруда Відня — DC Towers, три супермаркету в Австрії, два житлових будинки в Барселоні, Олімпійський тенісний стадіон в Мадриді, Долина Кампусу (The Campus valley) в Жіночому Університеті Іхва в Сеулі, пішохідні мости в Палермо.

Примітки[ред. | ред. код]