Донорство органів і тканин — Вікіпедія

До́нор (від лат. dono — дарую) — людина, яка добровільно дає частину своєї крові для переливання пацієнтам (реципієнтам) чи для готування лікувальних препаратів, а також свою тканину (наприклад, шкіру) чи орган (наприклад, нирку) для пересаджування (трансплантації) іншим особам. Також до цього поняття відносять донорство яйцеклітини чи сперми.

Види[ред. | ред. код]

Існує поняття трупне донорство, "емоційне донорство" (донором може стати жива людина) та "чорне донорство". Донорами зазвичай бувають рідні люди, адже їх органи, кров та ін. найбільш сумісні з організмом реципієнта.

Опис[ред. | ред. код]

Донора необхідно підбирати для пацієнта, або при наймі перевіряти їх сумісність у визначеному напрямку.

Також до донора існує ряд вимог, залежно від об'єкта донорства. Наприклад, донором крові в Україні може бути:

  • здорова людина
  • вік від 18 років
  • вага від 50 кг
  • відсутність кровотечі чи здавання крові впродовж 2-3 місяців попередньо
  • наявність паспорта
  • [1]

Вимог насправді є багато, їх усі знає лікар, який обстежує ймовірного донора перед здачею крові чи її компонентів.[2][3]

Підбір пари Донор-Реципієнт при трансплантації органу, що вилучається у посмертного донора[4], здійснюється через Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів та тканин (ЄДІСТ) в автоматичному режимі — це єдиний інформаційний простір для налагодження нової системи трансплантації.[5]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]