Доротей Михальський — Вікіпедія

о. Доротей Михальський, ЧСВВ; Даниїл
	Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя Чину святого Василія Великого (1797—1803)
Загальна інформація
Народження	1746; с. Павлокома, Сяноцька земля, Руське воєводство, нині гміна Динів, Ряшівський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща
Смерть	1 липня 1809 ; м. Львів
Служіння в церкві
Титул	Ігумен Бучацького монастиря (1785—1795)
Конфесія	УГКЦ
Постриг	4 грудня 1771; (довічні обіти в ЧСВВ)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Михальський.

Доротей Михальський (хресне ім'я Даниїл; 1746, Павлокома — 1 липня 1809, Львів) — український церковний діяч, священник-василіянин, педагог, протоігумен провінції Найсвятішого Спасителя (1797–1803).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в 1746 році в селі Павлокома Сяноцької землі Руського воєводства Речі Посполитої. Після чотирилітнього курсу богослов'я в єзуїтській колегії в Перемишлі вступив на новіціят до Василіянського Чину (30 листопада 1770). 4 грудня 1771 року склав вічні обіти. Протягом деякого часу був особистим секретарем протоігумена о. Онуфрія Братковського, у навчальному році 1774–1775 викладав риторику в Шаргороді, а в навчальному році 1775–1776 викладав цей предмет для василіянських студентів у Лаврівському монастирі. У 1776–1777 був коррепетитором з філософії в Лаврові, у 1777–1779 — професором філософії і префектом в Острозі, у 1779–1782 роках знову в Лаврові викладав догматичне й моральне богослов'я^[1]. Під час перебування в Лаврівському монастирі у 1775–1782 роках (за винятком 1777–1779) писав монастирську хроніку^[2]. 1782 — 18 жовтня 1784 року — префект (директор) Бучацької василіянської гімназії^[3], а з 1785 до 1795 року був ігуменом Бучацького монастиря^[4]. На капітулі у Львові 1797 року був обраний протоігуменом Галицької провінції Найсвятішого Спасителя. У 1797–1803 роках окрім уряду протоігумена виконував також обов'язки ігумена Свято-Юрського монастиря у Львові.

Помер 1 липня 1809 року у Львові.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Лукань Р., ЧСВВ. Василіянські школи [Архівовано 30 квітня 2018 у Wayback Machine.]… — С. 3—4.
↑ Ваврик М., ЧСВВ. Лаврівська хроніка… — С. 68.
↑ Лукань Р., ЧСВВ. Причинки до історії Бучацьких шкіл… — С. 760.
↑ ЧСВВ, Ієродиякон Богдан. Ihumeni klasztoru w Buczaczu (1712-1893). www.bazylianie.pl (uk-ua) . Архів оригіналу за 14 квітня 2018. Процитовано 30 квітня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]

Ваврик М., ЧСВВ. Лаврівська хроніка (1771—1882) (Скорочення) // Analecta Ordinis Sancti Basilii Magni, Sectio II, vol. II. — Romae, 1954. — C. 65—94.
Лукань Р., ЧСВВ. Василіянські школи // Записки Чину святого Василія Великого. — Том V. — Вип. 1-4. — Львів-Жовква 1932—1941. — C. 1—5.
Лукань Р., ЧСВВ. Причинки до історії Бучацьких шкіл // Записки Чину святого Василія Великого. — Т. IV. — Вип. 3-4. — С. 759—772.