Дорошкевич Олександр Васильович — Вікіпедія
Олександр Васильович Дорошкевич | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Генерал-майор (7.5.1917) генерал-хорунжий Армії Української Держави | ||||||
Загальна інформація | ||||||
Народження | 20 серпня 1874 Київ, за іншими даними Чернігівська губернія | |||||
Смерть | 12 січня 1919 (44 роки) Чернігів | |||||
Громадянство | Гетьманат | |||||
Alma Mater | Академія Генерального штабу | |||||
Військова служба | ||||||
Приналежність | Гетьманат | |||||
Війни / битви | Російсько-японська війна Перша світова війна Антигетьманське повстання | |||||
Командування | ||||||
5-й корпус | ||||||
Нагороди та відзнаки | ||||||
|
Олександр Васильович Дорошкевич (* 20 серпня 1874, Київ — † 12 січня 1919, Чернігів) — генерал-хорунжий Армії Української Держави.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 20 серпня 1874 у Києві, (за іншими даними у Чернігівській губернії. Закінчив 2-й Московський кадетський корпус та Олександрівське військове училище у 1895.
В російській армії[ред. | ред. код]
На військовій службі з 01.09.1893. У званні підпоручика служить у 41-й артилерійській бригаді. Із 8 серпня 1902 штабс-капітан.
У 1904 закінчив Миколаївську академію Генерального штабу за 1-м розрядом. Учасник російсько-японської війни 1904–1905. Згодом помічник старшого ад'ютанта штабу Віленського військового округу протягом 1907–1910. З 25 березня 1912 у званні полковника.
Учасник Першої світової війни, командир 163-го піхотного Ленкорансько-Нашебургського полку. З квітня 1917 начальник штабу 11-ї піхотної дивізії. З 7 травня 1917 генерал-майор, командир 31-го армійського корпусу.
На службі Україні[ред. | ред. код]
В Армії УНР з 14 березня 1918. Згодом у армії Української Держави, командир 5-го корпусу.
Під час антигетьманського повстання потрапив у полон до військ Директорії. Утримувався у чернігівській тюрмі.
Розстріляний більшовиками 12 січня 1919 після взяття міста.