Дочка д'Артаньяна — Вікіпедія

Дочка д'Артаньяна
фр. La Fille de d'Artagnan
Жанр пригодницька комедія
Режисер Бертран Таверньє
Продюсер Вероніка Бурбулон
Сценаристи Жан Космо
Мішель Левіан
Бертран Таверньє
На основі Три мушкетери і Двадцять років по тому
У головних
ролях
Софі Марсо
Філіп Нуаре
Клод Ріш
Оператор Патрік Блосьє
Композитор Філіп Сард
Художники постановник: Жофруа Ларше
по костюмах: Жаклін Моро
Кінокомпанія Ciby 2000d, TF1, Canal+ і Little Beard
Тривалість 125 хв.
Мова французька
Країна Франція Франція
Рік 1994
Дата виходу Франція Франція: 24 серпня 1994
Кошторис 9,1 млн[1]
Касові збори 1 502 540 (переглядів у Франції)[1]
IMDb ID 0109798
Рейтинг MPAA: IMDb: 5.9/10 stars
CMNS: Дочка д'Артаньяна у Вікісховищі

«Дочка д'Артаньяна» (фр. La Fille de d'Artagnan) — французький пригодницький фільм 1994 року, поставлений режисером Бертраном Таверньє з Софі Марсо та Філіпом Нуаре у головних ролях.

Сюжет[ред. | ред. код]

1654 рік. У невеликому віддаленому монастирі на півдні Франція живе і виховується дочка легендарного мушкетера д'Артаньяна Елоїза (Софі Марсо). Одного разу вночі в тихій жіночій обителі з'являється негр, що втік з корабля, який належав герцогові де Крассаку (Клод Ріш). Він просить про захист і допомогу. Настоятелька монастиря матір Тереза ховає його у своїй кімнаті. До монастиря уриваються вершники в чорному, які шукають утікача, під командою жінки в червоній сукні. Переслідувачі вбивають матір-настоятельку, і хапають нещасного раба. Але до рук Елоїзи потрапляє упущений ним документ, з якого виходить, що проти короля готується змова. Присягнувшись викрити зрадників і помститися за матінку, Елоїза вирушає до батька в Париж за допомогою. Під час подорожі до Елоїзи приєднується романтичний поет Кантен Нещасний (Нільс Таверньє). Коли Елоїза і Кантен знаходять д'Артаньяна (Філіп Нуаре), вони з розчаруванням виявляють, що він зовсім не прагне нових пригод. Але наполеглива Елоїза врешті-решт переконує батька зібрати своїх друзів-мушкетерів і вирушити рятувати Францію від лиходія-герцога.

У ролях[ред. | ред. код]

Софі Марсо ···· Елоїза д'Артаньян
Філіп Нуаре ···· д'Артаньян
Клод Ріш ···· герцог де Крассак
Самі Фрей ···· Араміс
Жан-Люк Бідо ···· Атос
Рауль Бійре ···· Портос
Шарлотта Каді ···· Еглантін Рошфор
Нільс Таверньє ···· Кантен Нещасний
Джіджі Проєтті ···· кардинал Мазаріні
Жан-Поль Руссійон ···· Планше
Стефан Легро ···· король Людовик XIV

Виробництво[ред. | ред. код]

Софі Марсо тренувалася з мечами протягом 2-х місяців до зйомок. Також вона зробила 90 % своїх трюків без допомоги дублерів.[2]

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації фільму «Дочка д'Артяньяна»[3][4]
Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант Результат
1995 Премія Сезар Найкраща акторка другого плану Клод Ріш Номінація
Найкраща музика до фільму Філіп Сард Номінація

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б La Fille de d'Artagnan (1994) [Архівовано 8 серпня 2017 у Wayback Machine.] на JPBox-Office
  2. Trivia. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 19 квітня 2016.
  3. Нагороди та номінації фільму «Донька д'Артаньяна» на сайті IMDb(англ.)
  4. Récompenses et nominations pour le film La fille de d'Artagnan [Архівовано 29 липня 2017 у Wayback Machine.] на AlloCiné(фр.)

Посилання[ред. | ред. код]